`

СПЕЦИАЛЬНЫЕ
ПАРТНЕРЫ
ПРОЕКТА

Архив номеров

Как изменилось финансирование ИТ-направления в вашей организации?

Best CIO

Определение наиболее профессиональных ИТ-управленцев, лидеров и экспертов в своих отраслях

Человек года

Кто внес наибольший вклад в развитие украинского ИТ-рынка.

Продукт года

Награды «Продукт года» еженедельника «Компьютерное обозрение» за наиболее выдающиеся ИТ-товары

 

Hannover Messe — контексти, що формують виклики для України

Hannover Messe, як головна, світова подія промислової автоматизації, має чимало аспектів, що генерують десятки важливих новин та повідомлень для хай-тек спільнот. Мова не просто про лайки на «модні» новини, не просто «я там був» чи просто «круто», чи «ми відстаємо», чи «куди нам до них» — мова про нові смисли, які народжує кожна подібна виставка, про розуміння тенденцій, про їх якісну аналітику, про наше місце в глобальному світі, про міжнародні відносини та про багато інших речей про які потрібно говорити професійно та відповідально. Адже неможливо інтегруватись в світовий простір хай-тек, не розуміючи глибоко що в ньому відбувається.

Контекст № 1: про масштаби, взаємовпливи та публічний дискурс навколо ключових тенденцій

Hannover Messe — найбільша в світі виставка промислових хай-тек. Це — 24 га виставкових площ, куди щорічно приїзджає до 6 тис учасників, біля 200 тис відвідувачів, і власне це не 1 виставка — а традиційно це 7. Великі площі займають наступні виставки — Промислова автоматизація, Приводи та Двигуни, Енергетика, Цифрове виробництво (ІТ —технології на виробництві), Технології вакууму та стисненого повітря, Промислова логістика та Дослідження та технології. Ключові теми цього року — Industry 4.0 , Integrated Energy, Smart materials & coating, Predictive maintenance, Cobots (Колаборативні Роботи), Energy efficiency, Digital Twins.

Третя категорія тем для дискусій та зустрічей — це тематичні «не технологічні» майданчики, як Глобальні ринки, Молоде покоління, Влада жінок, Кар’єра та робота тощо. Як правило, вони пов’язані з технологіями. Наприклад, ключова тема на майданчиках «Глобальні ринки та бізнеси» — це про Індустрію 4.0 — а саме, як ця технологія (-ії) нарощують цінність. Подібні майданчики служать інтегруючою ланкою для різних стейколдерів — як інвестори, професіонали з освітніх інституцій, бізнес-асоціації, роботодавці, держ. органи, і звісно самих розробників.

Виклики для України: подібних — інтегруючих різні промислові хай-тек, — виставок чи форумів в Україні немає. Але навіть якби були, велике питання чи ми дозріли обговорювати, наприклад «як нові рішення 4.0 підіймають цінність для споживача» або «освіта та наука — для розвитку вітчизняних хай-тек». Між тим, Гановер — це не просто демонстрація кращих технічних рішень, це перш за все — великий дискусійний майданчик, що формує нові тенденції розвитку всього світу. Можлива, звісно, зустрічна теза — «не потрібно мати щось своє — Гановер не так далеко, можна поїхати і там все побачити». Але в такому разі виникає питання як «побачене на Гановері інтегрується та відображається в Україні». Будь-яких аналітичних статей чи спільних обговорень по форумам подібного масштабу до цього часу ми не мали. Й на рівні нашої асоціацїі за попередні роки відвідувань ми не бачимо будь-яких «слідів» Гановеру в Україні — допоки мова йде про звичайний діловий туризм.

Hannover Messe — контексти, що формують виклики для України

Контекст № 2: Україна та глобальна арена хай-тек — де наші амбіції?

Головні питання в цьому контексті стосуються нашого місця — як поточного, так і майбутнього на глобальній арені промислових АСУ-ІТ в світі. Гановер дає досить повну картинку відносно поточного стану й по відношенню не тільки до ключових тенденцій, й до загального розвитку на фоні інших країн. І перш за все, — через їх представлення на подібних виставках.

Почнемо з найближчих та найсильніших наших сусідів — і перш за все, РФ. Росія вже здавна й щорічно виставляється на Гановері. Є декілька стендів РФ та чимало панельних дискусій, де приймає участь Росія або де про неї говорять. Цікаво, що стенд «Made in Russia» представлений державним агентством Russia Export Center. Не менш цікавим є те, що загальний інтерес німців до Росії не падає — взяти хоча б панельну дискусію «Russia-Germany: Digital transformation of Industries and new opportunities for cooperation» за участю SAP, Росконгресу та самих організаторів ДойчеМессе.

Стенди мають інші сусіди — Білорусь, Литва, Казахстан та інші. На сайті Гановерської виставки маленька Латвія має більше посилань, ніж Україна, серед них цікавою є дискусія про Індустрію 4.0 в країнах Балтії, за участю представників всіх 3-х країн.

Додамо більше про Польщу — вони господар Гановеру-2017 і тому не можуть не показати все краще, що мають. В Гановері приймуть участь до 150 польських фірм, чільники уряду та головні бізнес-асоціації. 3 головні теми будуть представлені від них — ре-індустріалізація, залучення в країну інвестицій та інновації від Польщі. Тема ре-індустріалізації йде від уряду — зокрема, багато говоритимуть про «Morawiecki Plan». Крім ре-індустріалізації, план визначає пріоритети в дигіталізації — від підтримки інноваційних компаній й до кращого розвитку на зарубіжних ринках. Згідно цього плану, Польща хоче збільшити показники ПІІ і в той же час стимулювати власні, внутрішні інвестиції. Дигіталізація виробничих процесів в Польщі відбувається досить швидко — цифрові технології у виробництві займають вже 4,1% від ВВП. Більше того, польський уряд активно підтримує процеси економічної дигіталізації з широкою програмою фінансових стимулів для R&D технологій.

Hannover Messe — контексти, що формують виклики для України

Що ж Україна? Прямих посилань на нас всього одне — мова про стенд від Завод-Куб. Наші представники також будуть на стенді Blumenbecker — німецької інжинірингової компанії, що є одним з ключових інтеграторів в Україні, члена АППАУ. Але це все. Всі інші результати — це просто згадки про присутність в Україні інших великих компаній, що присутні також в інших регіонах. Жодного загального стенду, жодних публікацій чи дискусій, жодних спроб маніфестації досвіду чи здобутків нашого передового ІТ-сектору, що зараз (як це весь піарять в нас) «рулить» експортом та економікою та є одним з кращих в Європі. Здається цього року не буде й жодних чиновників. Делегації, що їдуть — це комерційні, групові виїзди що організують зі своїми українськими клієнтами філії німецьких брендів як Rittal, Phoenix Contact, Kaeser Kompressoren, Festo, а з вітчизняних — знаємо тільки про IT-Enterprise, ІТ-лідера в промисловості.

Виклики для України: ситуація з українським представництвом на міжнародних виставках просто відображає жалюгідний стан промислових хай-тек політик та програм на рівні держави. Крім пустих заяв — декларацій, немає (як й не було) нічого — тому й обговорювати чи порівнювати, наприклад, з поляками чи з ким-небудь іншим немає сенсу. Рух «Індустрія 4.0 в Україні» чи ініціатива Digital Agenda Ukraine, що вийшла в кінці минулого року — з точки зору готових програм чи рішень знаходяться в початковому стані, тому ще дуже рано говорити про їх перспективи. Натомість, ми маємо чимало вже виявлених рішень в області 4.0 та близьких, які достойні представлення на європейському та світовому рівнях.

Отже, 2 виклики в цьому контексті:

1) як змусити (інше слово важко підібрати) держ. органи швидше переходити від заяв до справжніх політик та програм по розвитку хай-тек. Окремо, ми говоримо про експортні програми та програми по залученню інвестицій, що підтримуються державою — їх так само немає в області хай-тек;

2) як самим спільнотам швидше зорганізуватись та бути представленими на Гановері . І чому б ні — можливо, вже наступного року? Головне питання тут — чи є у нас амбіції виходу на такий рівень?

Контекст № 3: гарячі теми — технології та тенденції

Вище ми вже відмітили ключові теми цьогорічної виставки, — добре видно окремі вже «подріблені» та виділені тренди 4.0 — як Digital Twin, Machine Learning, Predictive Maintenance та подібні. Це не означає, що ці речі будуть виключно в павільйонах (= виставках) Industrial Automation або Digital Factory, — це всюди. Наприклад, в павільйоні стисного повітря та вакууму цікаво буде відвідати Kaeser Kompressoren — вони є головними фігурантами по 4.0 в цій категорії виробників готових рішень. Їхнє рішення Sigma Air Utility де-факто втілює нову бізнес-модель Product-as-a-Service, що дозволяє замовникам в рази знижувати показники Capex. Й цей приклад повної дигіталізації лежить в основі великої демонстрації цьогорічного Гановеру, його головної теми «Інтегрована Промисловість — як ми створюємо Цінність».

Власне, прикладів та меседжів про те, що «головна цінність дигіталізації — це повна зміна бізнес моделей» — на Гановері буде дуже багато. Згідно останніх досліджень, 57% німецьких фірм вірять в те, що їх моделі будуть змінені в наступні 5 років, а 70% з них вже впроваджують ці рішення. Біля 500 готових рішень 4.0 буде продемонстровано в Гановері! Для порівняння — в Україні за 1 рік подібного пошуку — аналізу готових рішень в області 4.0 ми не можемо нарахувати більше 10-15.

По іншим темам — та згідно оглядових анонсів на сайті виставки, — варто відмітити:

  • В предиктивному обслуговуванні фокус робиться на технологію машинного навчання — це є головна технологія (enabler) в цій області.

  • «Люди є центральною частиною 4.0» — для розкриття цього меседжу, чимало буде розмов про зміну роботи операторів та інженерів, а також їх підготовку до нових викликів через навчання. Звісно, нові технології звільнять працівників від багатьох рутинних завдань. Але «інженери виробництва вже завтра мають бути експертами в технологіях доданої та віртуальної реальності, розумних окулярів та мобільних пристроїв». Всі ці речі будуть на Гановері.

  • Коботи — КОлаборативні роБОТИ, — меседж про те, що «користування ними таке ж просте як смартфонами».

  • В рамках панельних дискусій виставки Digital Factory будуть говорити про CAE, MES та Additive Manufacturing.

Hannover Messe — контексти, що формують виклики для України

Виклики для України: порівнювати з меседжами чи тематикою наших виставок — скажімо «промислова електроніка та автоматизація» ЕІА-2017, що проходить в Києві перед Гановером — просто нічого. За дуже рідкими винятками — як той же Kaeser Kompressoren (до речі, який зовсім не є представником пром. АСУ-ІТ), ніхто з брендів промислової автоматизації ще й досі не почав цільові кампанії по просуванню своїх тематик 4.0 — і яких вже є десятки. Щодо ІТ брендів — вони багато про це говорять й рівень просування в рази вище. Водночас, все що стосується промислових хай-тек — як правило, поза рамками їх фокусу. Вони традиційно фокусуються на дигіталізації в непромислових секторах — як рітейл, банки та телеком, де рівень цифрової зрілості вищий.

В цілому за останній рік та завдяки зусиллям руху «Індустрія 4.0 в Україні» прогрес, звісно є. Перелік інноваторів та нових ініціатив в нас нарощується швидко. Але ще раз — порівнювати з тим, що ми бачимо в Гановері, просто нічого — темпи розвитку в нас відрізняються в рази.

Отже, головний виклик в цьому контексті — це як прискорити темпи промоції нових технологій та лікнепу наших промислових хай-тек секторів. Адже в тому, що це потрібно ринку й що потенціал розробників в нас ще великий — сумнівів ніяких немає.

Контекст № 4: міжнародні стандарти та співпраця

Industry 4.0, а також цілий ряд нових трендів базуються на сучасних стандартах пром. автоматизації та ІТ — як вже давно існуючих, так і тих, що створюються. Асоціації та консорціуми працюють спільно над їх розвитком. Можна сказати, що весь світовий рух 4.0 — це результат нового рівня співпраці на світовому рівні. Минулого року Industrial Internet Consortium (IIC) з США об’єднався з німецьким Industrie 4.0 щодо вироблення — узгодження окремих стандартів. У відповідні роботи та комітети залучені багато світових брендів та виробників.

На Гановері представлена маса асоціацій та міжнародних організацій, що представляють ці стандарти. Вкажемо на деякі з них:

  • Open standards for Industry 4.0 — один з найбільш цікавих стендів для даного контексту. Тут буде представлена сукупність стандартів від Fraunhofer Institute — провідної інституції R&D, що підтримується німецьким урядом. Зокрема, мова про OPC UA та Automation ML.

  • VDMA — німецька асоціація машинобудівників буде представлена на Гановері окремими стендами по різним напрямкам машинобудування. Зайве говорити, що нові діджитал технології є органічною частиною цих машин, й що визначають їх конкурентоздатність у світі.

  • ZVEI — головна асоціація німецьких виробників та розробників в електроніці та електротехніці, що підхопила прапор 4.0, об’єднує сьогодні більше 3000 організацій. Їх сукупні витрати на R&D сягають 26 млрд євро. Де-факто, разом ці організації визначають німецькі, а потім є європейські та світові тенденції в інноваціях. Зокрема в Гановері будуть представлені останні зміни в моделі 4.0 — RAMI, та як ця модель синхронізується зі стандартами IEC/ISO.

Виклики для України: технічний комітет «Промислова автоматизація», що створений АППАУ тільки приступає до роботи в області. Чимало важливих стандартів, що необхідно швидко гармонізувати та надати статус ДСТУ знаходяться на перетині з іншими комітетами — від ІТ та електротехнічних. Водночас, ми вже знаємо — що більшість взагалі не гармонізована й ринок про них нічого або дуже мало знає. Більшість фахівців в промислових АСУ керується сьогодні власними, «доморощеними» нормативними документами, або ж ГОСТ-ами минулого століття. Тому залучення фахівців та експертів до роботи в нашому ТК є головним наразі головним викликом. На першому етапі мова йде про першу стадію гармонізація — так званим методом «безумовного прийняття», тобто навіть без перекладу.

Контекст № 5: спільна здатність формулювати «правильний» дискурс в медіа та впливати на широкі бізнес-круги та уряд.

Гановер — як ніяка інша подія, розповідає «що є що та хто є хто» в світі промислових хай-тек. Відповідність трендам Гановера визначає здатність країн бути та сприйматись в ряду розвинутих, чи хоча б тих, хто має потенціал розвитку. На жаль, в українських медіа немає дискурсу, що є релевантним Гановеру — тобто, фахівці не (достатньо) комунікують та не розставляють акценти, що важливі для публічної думки і які резонують з загальним розвитком в державі. Натомість, на темі 4.0 вже відверто паряться хто завгодно, але часто — зовсім «не в тему».

Зокрема, поки що ми дуже слабо комуні куємо та акцентуємо для громадської думки та бізнес-спільнот про наступне:

  • провали експортної політики уряду, а також про повну відсутність промислових та хай-тек політик та стратегій в державі;

  • перекоси та міфи в ІТ-секторі — мова не лише про 90%-експорт та переважаючий аутсоурсинг, але й про слабку присутність в дискурсі про розвиток промислових хай-тек секторів в Україні. За рік просування теми 4.0 виявлено буквально декілька брендів чи серйозних об’єднань, що готові співпрацювати в цьому напрямку;

  • наших реальних інноваторів по промисловим секторам — преса більше всього пише про ІТ- стартапи, що працюють на рітейл, — але зовсім мало про серйозні фірми з багаторічним досвідом, що створюють продукти, які мають в рази більшу додану цінність;

  • про наші ВНЗ та освітню систему — що роблять вони, щоб прискорити підготовку нових людей 4.0 — адже те, що культура та знання в нас ще 2.0 або 3.0 — очевидно для всіх;

  • і т.д. і т.п. — подібних тем чимало й вони мають дуже слабке медійне висвітлення.

Гановер є прекрасним приводом, щоб піднімати та обговорювати ці питання, форсувати їх по відношенню до владних структур, але також до бізнес-спільнот.

Цей виклик цілком усвідомлений та прийнятий АППАУ та нашими партнерами по руху «Індустрія 4.0 в Україні». По результатам відвідання Гановеру буде ряд публікацій в мас-медіа, також ми плануємо спільну зустріч — обговорення результатів виставки 15 травня в Києві, в HUB 4.0. Детальні анонси — згодом. Запрошуємо до співпраці в цих питання представників ділових медіа-ресурсів.

Навіщо потрібен професійний аналіз та бенчмарк ІТ-галузі

Оголосивши в Хартії 4.0 ІТ-галузь, як явного лідера українського руху «Індустрія 4.0 в Україні», ми водночас застерегли, що «лідерство апелює до відповідальності — ІТ мають демонструвати не тільки технологічну перевагу, але й достатні інтеграційні та комунікаційні здатності, щоб реально об’єднувати різних учасників руху, причетних до промисловості». В цьому контексті, питання бенчмарк — розуміння кращих практик, переваг та здобутків ІТ для інших секторів надзвичайно важливі. Якщо вже повторювати в чомусь шлях ІТ іншим секторам, то з повним розумінням, чого ІТ-шники досягли, в чому кращі, а де — навпаки, більше піару, ніж реальних здобутків.

В чому проблеми розуміння ІТ

Головна проблема нашого розуміння в тому, що сама ІТ галузь дає мало професійної аналітичної інформації про те, що ж з нею відбувається. Цілком можливо, що вона існує, але на фоні масового піару в ЗМІ — часто не професійного та поверхневого, вона просто губиться. Як результат, пересічний спеціаліст з хай-тек, але не з ІКТ ринку розуміє тільки те, що ІТ галузь — це «гарні зарплати, суцільні стартапи, й тотальний ріст». Але, наприклад, про те, що реально >90% виробництва ІТ припадає на експорт, і що власне відбувається з внутрішнім ринком — і по сегментам, — дуже мало хто говорить та пояснює. Про це можна почути хіба що на самих ІТ-конференціях, — однак хто на них ходить з інших хай-тек ринків? Між тим, точок дотику все більше.

Цікаві й показові декілька дискусій, що відбулись в групах АППАУ в соц. мережах в кінці минулого року.

Перший випадок з Львівської конференції для ВНЗ, де ми були приємно вражені здобутками місцевого ІТ-кластеру в заснуванні нових навчальних курсів ІоТ. Й ми піарили це в контексті того, що «бачите як ІТ ефективно працюють з ВНЗ, спільнотами та скільки вони вкладають в розвиток й на рівні власних об’єднань». Цей меседж був важливим для нас на фоні того, що наші гравці ринку пром. АСУ є дуже інертними для подібних починань. Опоненти прийшли з самих рядів ІТ, заявляючи, що левова частка зусиль асоціацій припадає на лобіювання власних комерційних інтересів — а не розвитку ринку. Й навіть якщо ІТ інвестують в ВНЗ, то тільки для того, щоб мати дешеву, кваліфіковану роб. силу, яка далі експортується на захід. Ні про який внутрішній ринок мова не йде. Щоб отримати аргументи з перших вуст, я запрошував до дискусії знайомого директора асоціації ІТ й декілька провідних фахівців — але жодної реакції.

Інша гостра дискусія мала технічний характер й розглядала надійність застосування хмарних рішень в системах диспетчеризації та управління енергоефективністю в роботі водоканалів. Розглядаючи в деталях рекламу, фінансовану Microsoft, спеціалісти задались питанням, що власне має на увазі місцевий інтегратор, коли декларує про 80% економії електроенергії — за рахунок чого? — специфічних ІТ рішень, алгоритмів, чи можливо він застосовує ті ж частотні перетворювачі, які традиційно дають найбільший вклад на низовому рівні? Жодної відповіді не прозвучало ні від інтегратора, ні від представників їх ІТ-вендора, які неодноразово запрошувались до дискусії в контексті розмов про рівень хмарних рішень.

Я також досить близько й давно спостерігаю за рухом чисельних рухів ІоТ, інкубаторів стартапів, кластерів тощо — але сказати при цьому, хто з них та яке має відношення до внутрішніх ринків, й особливо в industrial applications — дуже важко. Люди живуть в своєму світі й не так вже легко йдуть на контакт. А з того, що видно на сайтах чи навіть конференціях зрозуміло, що на 90% все це не має жодного відношення ні до промисловості, ні до енергетики.

Отже, якщо підсумувати, то розуміння, що ж пропонує ІТ-галузь для потреб місцевих, промислових хай-тек спільнот мало як на рівні концентрованої, якісної аналітичної інформації, так й на рівні дискусій та прямих контактів між спеціалістами. Цей висновок закріпився в мене також при роботі в Digital Agenda Ukraine — насправді, дуже мало фахівців є причетними та розуміють стан та потреби промислових секторів внутрішнього ринку України.

Навіщо цей бенчмарк нам — спільноті АСУ ТП та іншим хай-тек секторам

Насправді, це питання є надзвичайно важливим для стимулювання та прискорення розвитку всіх хай-тек ринків в Україні. В силу обставин, автор цих рядків сам є учасником ІТ-ринку в сегменті CRM/Marketing Automation та інших діджитал інструментів для В2В ринків. Тому різницю між підходами розробників — інтеграторів — вендорів я бачу з різних сторін і в різних аспектах. Якщо коротко, то головна теза щодо відмінностей полягає в тому, що ІТ, на відміну від інших, українських хай-тек давно є глобалізованим. Тобто, якщо ми візьмемо сектор українського АСУ ТП чи скажімо машинобудування й порівняємо з аналогічними десь в Чехії, чи далі — в Італії, то ми побачимо чисельні відмінності на багатьох рівнях. Простіше кажучи, ми значно відстаємо — як технологічно, так і по ряду бізнес-практик. Ситуація з ІТ набагато краща — і саме тому, що вони давно розглядають себе в глобальному, світовому масштабі й конкурують на західних ринках.

Відповідно та якщо розглядати перспективи росту інших хай-тек — а подібні виклики тут гостро постали ще в 2014 році, — то професійний бенчмаркинговий аналіз має дуже велике значення для інших українських хай-тек ринків. Загалом мова йде про порівняння та кращі практики в таких областях як — розробки та інновації, залучення інвестицій, розвиток стартапів, експортні програми, маркетинг, просвіта та освіта ринку, моделі компетенцій, гармонізація зі світовими стандартами, створення навчальних продуктів, тощо. Ми самі в АППАУ робили подібний аналіз в минулому році, ставлячи ІТ як приклад для наших гравців. Але очевидно, що він є поверхневим (просто рівень статті) й не претендує на особливі інсайти. В рази краще було мати такий ґрунтовний, справжній аналіз від самих представників ІТ.

І нам — гравцям ринку промислових систем управління, але також чисельним розробникам — виробникам електронних систем та приладів, машинобудівникам, технологічним та інжиніринговим компаніям, проектувальним і т.п. (всі ми відносимо себе до хай-тек, позаяк всі ми відносимось до STEM) — подібний аналіз не просто цікавий, а критично важливий, щоб ставити власні цілі та планку по розвитку. Оскільки, більшість цих гравців наразі також глобалізується і всім зрозуміло, що з переважним фокусом на ринку РФ в минулому потрібно закінчувати.

І вже в контексті руху 4.0, який ми очолили в Україні — нам потрібно набагато глибше розуміння про потенціал, реальні здобутки, та конкретних носіїв компетенцій та досвіду в Україні в таких областях як

  • Промисловий інтернет речей (IIoT)

  • Аналітика великих даних, предиктивні моделі, тощо

  • Горизонтальна цифровізація (інтеграція по горизонталі) з виробничими системами АСУ

  • Аспекти кібер-безпеки та інші подібні технології що призначені для промислових застосувань.

По всім цим речам потрібно робити просвіту та освіту ринку, адже наразі всього цього для нашого внутрішнього ринку й перш за все кінцевих споживачів, надзвичайно мало. Але ж попит формується саме там.

Виклики ІТ — зацикленість на собі, неадекватність, явні перекоси в стратегіях, пустий піар

Отже, ми неодноразово про це говорили на конференціях та спільних нарадах за участю ІТ-гравців. По великому рахунку, ми значно просунулись в розумінні, відносинах та стосунках за минулий рік. Але, якщо відверто, я не можу сказати, що реакція ІТ-сектору є 100% адекватною нашим очікуванням

  • Як і раніше, ми бачимо в рази більше піару, ніж конкретної роботи по вказаним вище напрямкам просування нових технологій на український ринок

  • Немає ще жодного агентства чи асоціації, які хоча б якось відреагували на наші заклики щодо глибшого аналізу ІТ-секторів — й особливо, щодо промислових застосувань

  • Немає ніякої активної роботи в координаційному центрі «Індустрія 4.0 в Україні»

Окремо важливо зазначити про явний «перекіс» в мас-медіа, що ІТ-шники зараз створили відносно SmartAgro, який до певної міри відображає хибні стратегії ІТ. Перекіс полягає в тому, що об’єми та перспективи цифровізації сільського господарства значно перебільшені, в той час як можливості в харчовій та переробній — а також в інших промислових секторах повністю ігноруються. Зрозуміло, що SmartAgro — це новий й дійсно перспективний сегмент хай-тек, його потрібно розвивати, й просто чудово, що наш ІТ-сектор реагує першим. Але ще раз — з огляду на обсяги ринку, створення робочих місць, впливу на інші, суміжні сектори, залучення існуючого ресурсу тощо — це (по нашим даним) не має ніякого порівняння з іншими — й саме промисловими секторами. Крім того, масовий піар в цьому напрямку посилює збентеження та несприйняття в інших професійних спільнотах — симбіоз повністю аграрної держави, куди ми все більше скочуємось та ІТ виглядає дуже дивно й, мабуть, у світі побідних аналогів немає.

Перелік подібних неадекватностей можна продовжувати. Тому я знову повторю — «ІТ живуть в своєму світі». Хоча зміни на краще є. Скажу тільки про потужний меседж, що прозвучав від куратора групи Digital Agenda Ukraine Валерія Фіщука з Cisco — «ІКТ — не самоціль, а засіб (інструмент, технології...) — які потрібні для цифровізації всієї економіки країни». Тобто, головний споживач та кінцева мета — це сама українська економіка, всі галузі, — а не самодостатня, зациклена сама на собі сфера ІКТ. Для нас цей меседж надзвичайно важливий, оскільки він ясно говорить, що потрібно розглядати та фокусуватись на внутрішньому ринку — а не тільки на зовнішніх. Важливо, щоб його почула вся ІТ-галузь.

Заклики та пропозиції АППАУ

Головний наш заклик — менше піару, більше роботи по спільним проектам та напрямкам, що вже розроблені і в русі «Індустрія 4.0», і в Digital Agenda Ukraine. Зокрема, ми маємо для гравців ІТ-індустрії 2 конкретні пропозиції

1. Включайтесь в програму «ІТ-фікації» промислових секторів. Тут ми маємо 2 міні-проекти

a. Клуб i-Control — консолідація спільноти технічних експертів, що має головною місією виробляти-закріплювати кращі практики та стандарти промислових АСУ-ІТ й просувати сучасні технології 4.0 на експертному рівні.

b. Маркетинговий комітет руху 4.0 —є продовженням i-Control для широких мас та бізнес-спільнот, він об’єднує маркетинг директорів та менеджерів, але також його завдання в координації різних конференцій та просвітніх заходів.

Обидві ініціативи є елементами проекту «ІТ-фікації хай-тек секторів», що зафіксований в напрямку Smart Factory/Індустрія 4.0 в Digital Agenda Ukraine. В повному обсязі цей проект для потребує фінансування. Щодо i-Control та маркетингу — ми вже можемо самостійно розгортати цю діяльність силами об’єднаних асоціацій та кластерів.

2. Зробіть (все-ж) професійний бенчмарк — повторюсь, але подібна аналітика відразу слугуватиме для десятків промислових та інших асоціацій, й реально поставить планку куди та як мають рухатись інші учасники хай-тек ринків в Україні. Зі свого боку, АППАУ готова залучитись до розробки ТЗ та критеріїв такого бенчмаркингового аналізу. Й ми чомусь переконані, що зрештою такий аналіз буде корисним для розвитку самої ІТ-галузі — по нашим спостереженням, чимало учасників ІТ-ринку давно вже плутаються в тому «ху і ху» і що відбувається в Україні.

Як резюме всього вищесказаного. ІТ має унікальний досвід в багатьох речах і, як і раніше, я переконаний що це є справжній драйвер української економіки й краще уособлення того, що всі ми називаємо головним активом країни — мова про наш людський капітал. Успіхи ІТ- беззаперечні і це є гордість України. Водночас, розриви між ІТ та іншими секторами наростають й до певної міри, ІТ все більше самоізолюється. Для того, щоб ІТ очолив лідерство по всім українським хай-тек інтеграційні та комунікаційні процеси мають бути більш осмисленими, стратегічними та сфокусованими на ключових секторах української економіки.

 
 
IDC
Реклама

  •  Home  •  Рынок  •  ИТ-директор  •  CloudComputing  •  Hard  •  Soft  •  Сети  •  Безопасность  •  Наука  •  IoT