`

СПЕЦІАЛЬНІ
ПАРТНЕРИ
ПРОЕКТУ

Чи використовує ваша компанія ChatGPT в роботі?

BEST CIO

Определение наиболее профессиональных ИТ-управленцев, лидеров и экспертов в своих отраслях

Человек года

Кто внес наибольший вклад в развитие украинского ИТ-рынка.

Продукт года

Награды «Продукт года» еженедельника «Компьютерное обозрение» за наиболее выдающиеся ИТ-товары

 

Александр Юрчак

Hannover Messe — контексти, що формують виклики для України

+24
голоса

Hannover Messe, як головна, світова подія промислової автоматизації, має чимало аспектів, що генерують десятки важливих новин та повідомлень для хай-тек спільнот. Мова не просто про лайки на «модні» новини, не просто «я там був» чи просто «круто», чи «ми відстаємо», чи «куди нам до них» — мова про нові смисли, які народжує кожна подібна виставка, про розуміння тенденцій, про їх якісну аналітику, про наше місце в глобальному світі, про міжнародні відносини та про багато інших речей про які потрібно говорити професійно та відповідально. Адже неможливо інтегруватись в світовий простір хай-тек, не розуміючи глибоко що в ньому відбувається.

Контекст № 1: про масштаби, взаємовпливи та публічний дискурс навколо ключових тенденцій

Hannover Messe — найбільша в світі виставка промислових хай-тек. Це — 24 га виставкових площ, куди щорічно приїзджає до 6 тис учасників, біля 200 тис відвідувачів, і власне це не 1 виставка — а традиційно це 7. Великі площі займають наступні виставки — Промислова автоматизація, Приводи та Двигуни, Енергетика, Цифрове виробництво (ІТ —технології на виробництві), Технології вакууму та стисненого повітря, Промислова логістика та Дослідження та технології. Ключові теми цього року — Industry 4.0 , Integrated Energy, Smart materials & coating, Predictive maintenance, Cobots (Колаборативні Роботи), Energy efficiency, Digital Twins.

Третя категорія тем для дискусій та зустрічей — це тематичні «не технологічні» майданчики, як Глобальні ринки, Молоде покоління, Влада жінок, Кар’єра та робота тощо. Як правило, вони пов’язані з технологіями. Наприклад, ключова тема на майданчиках «Глобальні ринки та бізнеси» — це про Індустрію 4.0 — а саме, як ця технологія (-ії) нарощують цінність. Подібні майданчики служать інтегруючою ланкою для різних стейколдерів — як інвестори, професіонали з освітніх інституцій, бізнес-асоціації, роботодавці, держ. органи, і звісно самих розробників.

Виклики для України: подібних — інтегруючих різні промислові хай-тек, — виставок чи форумів в Україні немає. Але навіть якби були, велике питання чи ми дозріли обговорювати, наприклад «як нові рішення 4.0 підіймають цінність для споживача» або «освіта та наука — для розвитку вітчизняних хай-тек». Між тим, Гановер — це не просто демонстрація кращих технічних рішень, це перш за все — великий дискусійний майданчик, що формує нові тенденції розвитку всього світу. Можлива, звісно, зустрічна теза — «не потрібно мати щось своє — Гановер не так далеко, можна поїхати і там все побачити». Але в такому разі виникає питання як «побачене на Гановері інтегрується та відображається в Україні». Будь-яких аналітичних статей чи спільних обговорень по форумам подібного масштабу до цього часу ми не мали. Й на рівні нашої асоціацїі за попередні роки відвідувань ми не бачимо будь-яких «слідів» Гановеру в Україні — допоки мова йде про звичайний діловий туризм.

Hannover Messe — контексти, що формують виклики для України

Контекст № 2: Україна та глобальна арена хай-тек — де наші амбіції?

Головні питання в цьому контексті стосуються нашого місця — як поточного, так і майбутнього на глобальній арені промислових АСУ-ІТ в світі. Гановер дає досить повну картинку відносно поточного стану й по відношенню не тільки до ключових тенденцій, й до загального розвитку на фоні інших країн. І перш за все, — через їх представлення на подібних виставках.

Почнемо з найближчих та найсильніших наших сусідів — і перш за все, РФ. Росія вже здавна й щорічно виставляється на Гановері. Є декілька стендів РФ та чимало панельних дискусій, де приймає участь Росія або де про неї говорять. Цікаво, що стенд «Made in Russia» представлений державним агентством Russia Export Center. Не менш цікавим є те, що загальний інтерес німців до Росії не падає — взяти хоча б панельну дискусію «Russia-Germany: Digital transformation of Industries and new opportunities for cooperation» за участю SAP, Росконгресу та самих організаторів ДойчеМессе.

Стенди мають інші сусіди — Білорусь, Литва, Казахстан та інші. На сайті Гановерської виставки маленька Латвія має більше посилань, ніж Україна, серед них цікавою є дискусія про Індустрію 4.0 в країнах Балтії, за участю представників всіх 3-х країн.

Додамо більше про Польщу — вони господар Гановеру-2017 і тому не можуть не показати все краще, що мають. В Гановері приймуть участь до 150 польських фірм, чільники уряду та головні бізнес-асоціації. 3 головні теми будуть представлені від них — ре-індустріалізація, залучення в країну інвестицій та інновації від Польщі. Тема ре-індустріалізації йде від уряду — зокрема, багато говоритимуть про «Morawiecki Plan». Крім ре-індустріалізації, план визначає пріоритети в дигіталізації — від підтримки інноваційних компаній й до кращого розвитку на зарубіжних ринках. Згідно цього плану, Польща хоче збільшити показники ПІІ і в той же час стимулювати власні, внутрішні інвестиції. Дигіталізація виробничих процесів в Польщі відбувається досить швидко — цифрові технології у виробництві займають вже 4,1% від ВВП. Більше того, польський уряд активно підтримує процеси економічної дигіталізації з широкою програмою фінансових стимулів для R&D технологій.

Hannover Messe — контексти, що формують виклики для України

Що ж Україна? Прямих посилань на нас всього одне — мова про стенд від Завод-Куб. Наші представники також будуть на стенді Blumenbecker — німецької інжинірингової компанії, що є одним з ключових інтеграторів в Україні, члена АППАУ. Але це все. Всі інші результати — це просто згадки про присутність в Україні інших великих компаній, що присутні також в інших регіонах. Жодного загального стенду, жодних публікацій чи дискусій, жодних спроб маніфестації досвіду чи здобутків нашого передового ІТ-сектору, що зараз (як це весь піарять в нас) «рулить» експортом та економікою та є одним з кращих в Європі. Здається цього року не буде й жодних чиновників. Делегації, що їдуть — це комерційні, групові виїзди що організують зі своїми українськими клієнтами філії німецьких брендів як Rittal, Phoenix Contact, Kaeser Kompressoren, Festo, а з вітчизняних — знаємо тільки про IT-Enterprise, ІТ-лідера в промисловості.

Виклики для України: ситуація з українським представництвом на міжнародних виставках просто відображає жалюгідний стан промислових хай-тек політик та програм на рівні держави. Крім пустих заяв — декларацій, немає (як й не було) нічого — тому й обговорювати чи порівнювати, наприклад, з поляками чи з ким-небудь іншим немає сенсу. Рух «Індустрія 4.0 в Україні» чи ініціатива Digital Agenda Ukraine, що вийшла в кінці минулого року — з точки зору готових програм чи рішень знаходяться в початковому стані, тому ще дуже рано говорити про їх перспективи. Натомість, ми маємо чимало вже виявлених рішень в області 4.0 та близьких, які достойні представлення на європейському та світовому рівнях.

Отже, 2 виклики в цьому контексті:

1) як змусити (інше слово важко підібрати) держ. органи швидше переходити від заяв до справжніх політик та програм по розвитку хай-тек. Окремо, ми говоримо про експортні програми та програми по залученню інвестицій, що підтримуються державою — їх так само немає в області хай-тек;

2) як самим спільнотам швидше зорганізуватись та бути представленими на Гановері . І чому б ні — можливо, вже наступного року? Головне питання тут — чи є у нас амбіції виходу на такий рівень?

Контекст № 3: гарячі теми — технології та тенденції

Вище ми вже відмітили ключові теми цьогорічної виставки, — добре видно окремі вже «подріблені» та виділені тренди 4.0 — як Digital Twin, Machine Learning, Predictive Maintenance та подібні. Це не означає, що ці речі будуть виключно в павільйонах (= виставках) Industrial Automation або Digital Factory, — це всюди. Наприклад, в павільйоні стисного повітря та вакууму цікаво буде відвідати Kaeser Kompressoren — вони є головними фігурантами по 4.0 в цій категорії виробників готових рішень. Їхнє рішення Sigma Air Utility де-факто втілює нову бізнес-модель Product-as-a-Service, що дозволяє замовникам в рази знижувати показники Capex. Й цей приклад повної дигіталізації лежить в основі великої демонстрації цьогорічного Гановеру, його головної теми «Інтегрована Промисловість — як ми створюємо Цінність».

Власне, прикладів та меседжів про те, що «головна цінність дигіталізації — це повна зміна бізнес моделей» — на Гановері буде дуже багато. Згідно останніх досліджень, 57% німецьких фірм вірять в те, що їх моделі будуть змінені в наступні 5 років, а 70% з них вже впроваджують ці рішення. Біля 500 готових рішень 4.0 буде продемонстровано в Гановері! Для порівняння — в Україні за 1 рік подібного пошуку — аналізу готових рішень в області 4.0 ми не можемо нарахувати більше 10-15.

По іншим темам — та згідно оглядових анонсів на сайті виставки, — варто відмітити:

  • В предиктивному обслуговуванні фокус робиться на технологію машинного навчання — це є головна технологія (enabler) в цій області.

  • «Люди є центральною частиною 4.0» — для розкриття цього меседжу, чимало буде розмов про зміну роботи операторів та інженерів, а також їх підготовку до нових викликів через навчання. Звісно, нові технології звільнять працівників від багатьох рутинних завдань. Але «інженери виробництва вже завтра мають бути експертами в технологіях доданої та віртуальної реальності, розумних окулярів та мобільних пристроїв». Всі ці речі будуть на Гановері.

  • Коботи — КОлаборативні роБОТИ, — меседж про те, що «користування ними таке ж просте як смартфонами».

  • В рамках панельних дискусій виставки Digital Factory будуть говорити про CAE, MES та Additive Manufacturing.

Hannover Messe — контексти, що формують виклики для України

Виклики для України: порівнювати з меседжами чи тематикою наших виставок — скажімо «промислова електроніка та автоматизація» ЕІА-2017, що проходить в Києві перед Гановером — просто нічого. За дуже рідкими винятками — як той же Kaeser Kompressoren (до речі, який зовсім не є представником пром. АСУ-ІТ), ніхто з брендів промислової автоматизації ще й досі не почав цільові кампанії по просуванню своїх тематик 4.0 — і яких вже є десятки. Щодо ІТ брендів — вони багато про це говорять й рівень просування в рази вище. Водночас, все що стосується промислових хай-тек — як правило, поза рамками їх фокусу. Вони традиційно фокусуються на дигіталізації в непромислових секторах — як рітейл, банки та телеком, де рівень цифрової зрілості вищий.

В цілому за останній рік та завдяки зусиллям руху «Індустрія 4.0 в Україні» прогрес, звісно є. Перелік інноваторів та нових ініціатив в нас нарощується швидко. Але ще раз — порівнювати з тим, що ми бачимо в Гановері, просто нічого — темпи розвитку в нас відрізняються в рази.

Отже, головний виклик в цьому контексті — це як прискорити темпи промоції нових технологій та лікнепу наших промислових хай-тек секторів. Адже в тому, що це потрібно ринку й що потенціал розробників в нас ще великий — сумнівів ніяких немає.

Контекст № 4: міжнародні стандарти та співпраця

Industry 4.0, а також цілий ряд нових трендів базуються на сучасних стандартах пром. автоматизації та ІТ — як вже давно існуючих, так і тих, що створюються. Асоціації та консорціуми працюють спільно над їх розвитком. Можна сказати, що весь світовий рух 4.0 — це результат нового рівня співпраці на світовому рівні. Минулого року Industrial Internet Consortium (IIC) з США об’єднався з німецьким Industrie 4.0 щодо вироблення — узгодження окремих стандартів. У відповідні роботи та комітети залучені багато світових брендів та виробників.

На Гановері представлена маса асоціацій та міжнародних організацій, що представляють ці стандарти. Вкажемо на деякі з них:

  • Open standards for Industry 4.0 — один з найбільш цікавих стендів для даного контексту. Тут буде представлена сукупність стандартів від Fraunhofer Institute — провідної інституції R&D, що підтримується німецьким урядом. Зокрема, мова про OPC UA та Automation ML.

  • VDMA — німецька асоціація машинобудівників буде представлена на Гановері окремими стендами по різним напрямкам машинобудування. Зайве говорити, що нові діджитал технології є органічною частиною цих машин, й що визначають їх конкурентоздатність у світі.

  • ZVEI — головна асоціація німецьких виробників та розробників в електроніці та електротехніці, що підхопила прапор 4.0, об’єднує сьогодні більше 3000 організацій. Їх сукупні витрати на R&D сягають 26 млрд євро. Де-факто, разом ці організації визначають німецькі, а потім є європейські та світові тенденції в інноваціях. Зокрема в Гановері будуть представлені останні зміни в моделі 4.0 — RAMI, та як ця модель синхронізується зі стандартами IEC/ISO.

Виклики для України: технічний комітет «Промислова автоматизація», що створений АППАУ тільки приступає до роботи в області. Чимало важливих стандартів, що необхідно швидко гармонізувати та надати статус ДСТУ знаходяться на перетині з іншими комітетами — від ІТ та електротехнічних. Водночас, ми вже знаємо — що більшість взагалі не гармонізована й ринок про них нічого або дуже мало знає. Більшість фахівців в промислових АСУ керується сьогодні власними, «доморощеними» нормативними документами, або ж ГОСТ-ами минулого століття. Тому залучення фахівців та експертів до роботи в нашому ТК є головним наразі головним викликом. На першому етапі мова йде про першу стадію гармонізація — так званим методом «безумовного прийняття», тобто навіть без перекладу.

Контекст № 5: спільна здатність формулювати «правильний» дискурс в медіа та впливати на широкі бізнес-круги та уряд.

Гановер — як ніяка інша подія, розповідає «що є що та хто є хто» в світі промислових хай-тек. Відповідність трендам Гановера визначає здатність країн бути та сприйматись в ряду розвинутих, чи хоча б тих, хто має потенціал розвитку. На жаль, в українських медіа немає дискурсу, що є релевантним Гановеру — тобто, фахівці не (достатньо) комунікують та не розставляють акценти, що важливі для публічної думки і які резонують з загальним розвитком в державі. Натомість, на темі 4.0 вже відверто паряться хто завгодно, але часто — зовсім «не в тему».

Зокрема, поки що ми дуже слабо комуні куємо та акцентуємо для громадської думки та бізнес-спільнот про наступне:

  • провали експортної політики уряду, а також про повну відсутність промислових та хай-тек політик та стратегій в державі;

  • перекоси та міфи в ІТ-секторі — мова не лише про 90%-експорт та переважаючий аутсоурсинг, але й про слабку присутність в дискурсі про розвиток промислових хай-тек секторів в Україні. За рік просування теми 4.0 виявлено буквально декілька брендів чи серйозних об’єднань, що готові співпрацювати в цьому напрямку;

  • наших реальних інноваторів по промисловим секторам — преса більше всього пише про ІТ- стартапи, що працюють на рітейл, — але зовсім мало про серйозні фірми з багаторічним досвідом, що створюють продукти, які мають в рази більшу додану цінність;

  • про наші ВНЗ та освітню систему — що роблять вони, щоб прискорити підготовку нових людей 4.0 — адже те, що культура та знання в нас ще 2.0 або 3.0 — очевидно для всіх;

  • і т.д. і т.п. — подібних тем чимало й вони мають дуже слабке медійне висвітлення.

Гановер є прекрасним приводом, щоб піднімати та обговорювати ці питання, форсувати їх по відношенню до владних структур, але також до бізнес-спільнот.

Цей виклик цілком усвідомлений та прийнятий АППАУ та нашими партнерами по руху «Індустрія 4.0 в Україні». По результатам відвідання Гановеру буде ряд публікацій в мас-медіа, також ми плануємо спільну зустріч — обговорення результатів виставки 15 травня в Києві, в HUB 4.0. Детальні анонси — згодом. Запрошуємо до співпраці в цих питання представників ділових медіа-ресурсів.

Ready, set, buy! Посібник для початківців - як придбати Copilot для Microsoft 365

+24
голоса

Напечатать Отправить другу

Читайте также

схоже на промову члена вченої ради про космічний простір та нашу роль в його вимірюванні, не пишіть такого пане Олександре, не марнуйте час, лобіюйте інтереси бізнесу через змінення законодавства (в першу чергу податкового), використовуючи посаду, і бізнес впорається з будь-якими викликами ...

якого законодавства, шановний пане? крім змін в законодавсті, - де до речі колеги - юристи вже працюють і ми теж приклали руки до цього в Digital Agenda Ukraine, - потрібно багато інших змін. Й перш за все на рівні стратегій розвитку та програм по напрямкам та секторам промислових хай-тек. Якщо ви хоч трохи знайомі з тим, як це розвивається в світі - не говорили б дурниць...

дозвольте поцікавитись над чим саме працюють колеги-юристи і до чого Ви теж приклали руки в Digital Agenda Ukraine ?

може дасте знати з ким я розмовляю? - принаймі яка ваша посада та досвід в промислових хай-тек? оскільки почалось з критики, то мені важливо це розуміти

посада та досвід не є гарантією розвитку, мені здавалось, що аргументи рівня посади та досвіду ми вже переросли, а ні ... ще є фахівці ... так шо таки за зміни у колег-юристів та на Digital Agenda Ukraine ?

це є гарантією уникнення тролингу та власного часу на пустопорожні балачки... добре - див за посиланням http://www.ht-office.org/%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0-%D0%BD%D0%BE%D0%... - там є також лінк на саму програму Digital Agenda Ukraine, - розділи 11 написані в нашій роб групі. Розділ 11.2 - дає розуміння про стимули. Зараз юристи (BRDO) переводять це на рівень законопроектів по нашій частині - і так само по інших

це є гарантією уникнення тролингу та власного часу на пустопорожні балачки... добре - див за посиланням http://www.ht-office.org/%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0-%D0%BD%D0%BE%D0%... - там є також лінк на саму програму Digital Agenda Ukraine, - розділи 11 написані в нашій роб групі. Розділ 11.2 - дає розуміння про стимули. Зараз юристи (BRDO) переводять це на рівень законопроектів по нашій частині - і так само по інших

 

Ukraine

 

  •  Home  •  Ринок  •  IТ-директор  •  CloudComputing  •  Hard  •  Soft  •  Мережі  •  Безпека  •  Наука  •  IoT