Демонстрація Apple Vision Pro

Іншої назви для цього допису я не зміг підібрати, тому що це саме те, що я зробив: записався на демонстрацію Apple Vision Pro в Apple Store, і там протягом пів години зміг випробувати основну функціональність пристрою. Саме демо дуже нагадує, як я розумію, те, що отримували журналісти у червні минулого року – кілька базових сценаріїв використання, без просунутих речей на кшталт роботи з Маком, наприклад. Я з точки зору VR/AR досить нульовий користувач; років 5 тому спробував гру в VR пристрої HTC, якщо я правильно пам'ятаю, і ще грав якось з Google Cardboard.

Проблем із записом на таке демо, до речі, немає – доступні слоти навіть того ж дня, іноді наступного, залежно від обраного магазину Apple. Під час запису треба лише вказати, чи є якісь недоліки зору, щоб для демонстраційного пристрою підібрали відповідні лінзи. У мене хоч і знизився вже трохи зір, покращений після корекції, але поки не дуже сильно, тому я не потребував жодних лінз. У вказаний час ти приходиш у магазин. На вході, як завжди, комусь зі співробітників говориш про те, чому ти прийшов, і вони відправляють тебе до столу.

За столом можна проводити одночасно два демо для різних людей. У процесі демонстрації «жертва» сидить у VR-гарнітурі… вибачте, у просторовому комп'ютері, а поруч співробітник Apple Store дає інструкції й також спостерігає за процесом у планшеті – картинка Apple Vision Pro транслюється в iPad mini. У моєму випадку я одразу краєм вуха почув деталі досить базового інструктажу про те, як проводити демо, людині, яка зрештою і займалася мною. У процесі розмови я з'ясував, що ця співробітниця лише вчора вийшла з відпустки, і такі демо для неї є досить новим заняттям. У результаті деякі недоліки демонстрації пристрою я готовий списати на недосвідченість співробітника: зокрема, мені довелося поправляти гарнітуру для того, щоб картинка набула необхідної точності, а також досить щільно затягнути задній ремінець – так що в результаті маска під кінець демонстрації відчутно натиснула мені обличчя. Сам процес демонстрації ми зі співробітником загалом вивчали разом.

Насамперед співробітник просить просканувати обличчя за допомогою iPhone – процес дуже схожий на навчання Face ID, але треба обличчям покрутити в чотири сторони, замість того, щоб робити повне коло, як для Face ID. Після цього настає кілька хвилин очікування, тому що десь у задній частині магазину хтось підбирає під проскановану особу відповідну ізоляційну прокладку. Вона потрібна для того, щоб гарнітура добре сиділа на обличчі й щільно ізолювала очі від зовнішніх джерел світла. Я, до речі, не впевнений, що у моєму випадку варіант цієї прокладки був оптимальним. Але при покупці дають кілька різних варіантів спробувати. На демонстрації – добре, що дали нову та чисту, а не після попереднього учасника демонстрації.

Після того, як тобі принесли демо-пристрій, співробітник розповідає про дві основні кнопки на пристрої, і пропонує нарешті його надіти. Потім Apple Vision Pro починає завантажуватися, показує яблучний логотип, напис Hello, а потім вже з’являється головний екран із passthrough відео навколишнього середовища. Може, це були недоліки саме моєї демонстрації, і зазвичай дають одягнути пристрій, коли він уже завантажений? Але я особисто кидав би користувачів в якийсь екстремальний приклад, щоб вони там офігелі остаточно – суперінтерактивне відео з динозаврами, де вони намагаються відкусити користувачеві голову. Але я розумію також про юридичні обмеження та необхідність запитати потрібні підтвердження у користувачів: у мене, наприклад, запитали про висоту, швидкі переміщення та інше. Тому починати потрібно з базових речей – з головного екрана із додатками та того, як їх запускати. До речі, ще до того, як принесли пристрій, співробітниця провела інструктаж про те, які жести працюють в Apple Vision Pro: тап або подвійний тап великим та вказівним пальцем для підтвердження дії. Причому вона реально просила мене повторювати ці жести за нею, начебто у першому класі. Ще були вертикальні та горизонтальні свайпи для перетягування об'єктів. Треба торкнутися та тримати стиснутими великий та вказівний пальці, потім провести лінію та відпустити. Щось на кшталт священника, що благословляє. Ще є жест двома руками для збільшення зображення. Тут виникає питання, що робити людям, у яких з якоїсь причини немає однієї руки?

Надягаєш лижну маску – і відразу такий dork!

Далі був традиційний сценарій випробування базових додатків Apple Vision Pro. Спочатку ми переглянули програму Photos зі звичайними фотографіями, а потім із просторовим фото та просторовим відео, які були зняті на Apple Vision Pro. Не брехатиму, просторове відео, яке було знято на гарнітуру, в ній виглядало дуже вражаюче. Особливо, якщо вікно збільшити до максимального розміру. Ефект занурення досить сильний. І я можу собі уявити сценарій, в рамках якого такий контент у майбутньому можна буде переглядати та занурюватись у сцену. Просторове відео, зняте на iPhone, до речі, мені здалося менш об'ємним. Але я не зрозумів, чи це конкретне відео таке, чи дійсно iPhone їх по-іншому знімає. Зважаючи на те, що глибину Apple Vision Pro сканує набагато щільніше і далі, ніж лідар iPhone, то не здивуюся, якщо справа саме у відео з iPhone.

Закінчуючи з фотографіями, хочу відзначити, що мені дуже сподобався режим перегляду панорам, знятих на iPhone. Коли все це простирадло фотографії оточує тебе приблизно на 270 градусів, і можна крутити головою, щоб розглядати в деталях все, що відображено на знімку, то це однозначно викликає задоволення. Набагато краще, ніж дивитися на плоскі панорами на екрані комп'ютера.

Показали мені тривимірних динозаврів з метеликом, який сідає на руку, а динозавр пихкає тобі в обличчя – ну 3D і 3D, не можу сказати, що я пройнявся. Я так і не зрозумів у результаті, що це за контент: чи інтерактивний додаток, чи тривимірний фільм, чи якийсь гібрид і того, і іншого. (Вже потім я зрозумів, що це був immersive experience, про який я скажу пізніше). Показали й тривимірну версію «Аватар», яка виглядала саме так, як має виглядати фільм у 3D – наголос на слові фільм.

Далі запустили браузер і ввели адресу в рядок, щоб зрозуміти, як працює віртуальна клавіатура. Нагадаю, що для набору тексту треба подивитися на потрібну букву, і потім зробити цей тап двома пальцями. Загалом, вести довгі розмови в чатах з такою клавіатурою точно не вдасться. Але цей досвід дає можливість ще раз оцінити, як круто працює трекінг очей в Apple Vision Pro. Те, куди дивиться користувач, і є основним інструментом вибору об'єктів, і на цьому будується більшість інтерактиву з пристроєм. Навіть початок роботи з пристроєм починається з калібрування, коли треба «влучити» поглядом у 8 точок, розташованих по колу на екрані. Правда, я під час мого демо кілька разів відчував складнощі з тим, щоб «влучити» поглядом в об'єкти в крайніх точках екрана – зовсім близько до верху або в кутах, і доводилося напружуватися, щоб уважно на них дивитися. Чи пов'язано це з відсутністю досвіду, чи, можливо, недостатньо правильно «усадженої» на обличчя гарнітури, важко сказати – треба буде спробувати ще.

Також мені дали спробувати «середовище». Це коли довкола тебе простір на 360 градусів у всіх вимірах заповнюється певною сценою (у моєму випадку це було «на березі озера, оточеного лісом та горами, і йде дощ»). У цьому просторі можна розвісити свої робочі вікна і, мабуть, намагатися працювати, ізолювавшись від суспільства. Одна з варіацій таких «середовищ» – це кінотеатр, в якому можна вивісити величезний екран, що відтворює фільм, і навіть вибрати свій ракурс відносно екрана: центр залу або передні ряди, балкон або партер. Для егоїста, що любить дивитися фільми наодинці, це великий подарунок. Тому що комбінація високої роздільної здатності, гігантського екрана та гарного звуку створює такі відчуття, які не подарує жоден OLED телевізор чи, навіть, похід в IMAX.

До речі, про звук! Попри те, що «навушники» Apple Vision Pro, по суті, не вставляються у вуха, навіть у шумному Apple Store звуковий потік був досить щільним для того, щоб відокремлювати мене від шуму в магазині. Звичайно, для гарніших вражень краще встромити Apple AirPods Pro. Але навіть без них звук чудово доповнював «занурюваність» картинки.

Але найбільше враження на мене справило відео immersive experience. Конкретно в моєму випадку це був трейлер із переліку відео за посиланням, і, звичайно, головна думка після перегляду цього трейлера – «всі відео мають бути такими». Це, як я розумію, кастомний формат, придуманий Apple – комбінація 3D зображення, високої якості відео на 180 градусів навколо користувача та просторового аудіо. Уявіть панораму, яку ви зняли на айфоні. Тепер її натягнули довкола вас на 180 градусів, причому не тільки по горизонталі – це ще не чиста півсфера, але близько – тобто можна дивитися не лише вправо чи вліво, а й вгору-вниз. Під ногами таки є чорний простір, на відміну від «середовищ», які я згадував раніше. Але ефект присутності, або занурення, назвіть це як хочете – дуже сильний. Паротяг, що проноситься повз, нюхають тебе носороги, ти стоїш на натягнутому тросі над високою ущелиною – все це настільки велике та якісне, що викликало в мене абсолютно щирі відгуки захоплення. Але я також розумію, що цього контенту зараз дуже мало, і ніхто не знає, наскільки багато його буде в майбутньому.

Пів години демо пролетіли дуже швидко, і коли я зняв пристрій із голови, я добре відчув і втому шиї від ваги пристрою на голові, і те, як маска натиснула обличчя на лобі та під очима. Нудоти я не відчув, але відчуття втоми від такої кількості вражень точно було. Напевно, якщо просто працюєш усередині такого пристрою – фотографії там, браузер, календар, пошта, і т.д., а не дивишся цілий день відео, що занурюють – тоді враження не так втомлюють. Управління вікнами у трьох вимірах – абсолютно нове завдання, особливо коли використовуєш пристрій вдома, і вікна різних програм можна розкидати по різних кімнатах. Такого півгодинного демо недостатньо для того, щоб знайти для себе відповідь на питання, для чого мені такий пристрій, а також оцінити революційність і перспективи Apple Vision Pro.

Тому з магазину я пішов одразу з двома Apple Vision Pro – для себе та для дружини. Жартую, звичайно. Ось так просто витратити 8 тисяч доларів на ці пристрої я поки що не готовий. По-перше, як я писав після анонсу гарнітури, я вважаю, що з точки зору споживання контенту це пристрій для одинака. Дивлячись в ці відео, що занурюють, я ловив себе на думці, що мені хотілося б переживати ці відчуття разом з дружиною. Але навіть спільний перегляд у різних Apple Vision Pro – це психологічно якось не те, як мені здається. Принаймні поки що – поки пристрій відокремлює тебе від навколишнього світу, і створює своє затишне середовище всередині. Не можу поки що я собі уявити, як я проводжу 8-10 годин роботи з таким пристроєм на голові. Особливо з урахуванням того, що для нормальної роботи потрібна зовнішня клавіатура і миша – тобто на диван не ляжеш. Як не крути, я все ще не можу відповісти собі на запитання «навіщо мені цей пристрій?» настільки чітко, щоб виправдати 3,5 тисячі доларів його вартості.

Хоча в цілому вартість новинки мабуть виправдана – технологічно Apple Vision Pro вражає, та й за відгуками інших оглядачів пристрій на роки випереджає інші гарнітури змішаної чи віртуальної реальності на ринку. Сам факт сміливості Apple зі створенням такої нової платформи теж заслуговує на повагу. І хочеться побажати їм достатньо сил і наполегливості, щоб до третьої-четвертої версії цього пристрою довести його до рівня масової доступності та в плані характеристик ваги та розміру, і в плані ціни. Щось у цьому просторовому комп'ютері безперечно є.

Демонстрація Apple Vision Pro

Ready, set, buy! Посібник для початківців - як придбати Copilot для Microsoft 365