Кому найкраще підходить гібридна інфраструктура?

Останніми роками гібридні хмари за темпами щорічного приросту значно випереджають публічні та приватні та до 2028 року перші будуть зростати в середньому на 22% на рік. Аналогічно з розміщенням та орендою фізичного обладнання — ці послуги все менше цікавлять клієнтів через постійне зростання витрат. Чому ж гібридна інфраструктура стає все більш привабливою для корпоративних клієнтів і в яких сценаріях її використання найбільш оптимально.

 

Таким чином, гібридна інфраструктура — це поєднання в межах однієї інфраструктури кількох моделей використання обчислювальних ресурсів. На практиці це може бути один вид хмари (наприклад, IaaS, «інфраструктура як сервіс») та локальний дата-центр або будь-яка інша комбінація хмарних та фізичних ресурсів.

 

Гібридна інфраструктура застосовується тоді, коли якась одна модель — серверна чи хмарна — не може задовольнити потреби бізнесу у повному обсязі. Наприклад, публічна хмара добре підходить для умовного ритейлу з його піковими навантаженнями або тестових середовищ, але водночас навряд чи придатна для роботи високонавантажених баз даних або ERP-систем. Саме в другому випадку доцільно будувати гібрид: фіксована високопродуктивна частина для статичних навантажених систем розміщується на своєму майданчику або в приватній хмарі, а гнучка частина інфраструктури для сервісів, що динамічно змінюються, переноситься в публічну хмару. Крім того, така схема часто застосовується для виконання вимог регуляторів. Те, що не можна виносити в хмару або має відповідати певній специфікації, зберігається on-premise, а решта IT-сервісів переміщується у загальнодоступну хмару.

 

Найголовніше, що є хорошого у гібридній інфраструктурі — це можливість поєднувати переваги хмарних і серверних рішень в межах одного IT-ландшафту. Гібридна ІТ-інфраструктура дозволяє бізнесу оптимізувати витрати на її утримання, ефективно зберігати різні типи даних та легко масштабуватись.

Які ж переваги гібридної інфраструктури?

Оптимальний розподіл навантажень. Публічні хмари ідеально підходять для реалізації тимчасових проєктів, швидкого старту нових IT-продуктів, для розширення обчислювальних потужностей у періоди стрибкоподібного зростання навантаження (наприклад, під час «високого сезону» або проведення маркетингових активностей).

 

Скорочення витрат на ІТ-інфраструктуру. Це випливає з попереднього пункту — компанія оплачує лише ті ресурси у хмарі та в тих обсягах, які фактично отримала від провайдера послуги.

 

Безпечне виконання критично важливих навантажень. З одного боку, компанія має хмару з усіма її перевагами, з іншого – власний ЦОД або приватну хмару, де найбільш критичні для бізнесу дані зберігатимуться відповідно до вимог внутрішньої служби безпеки та регуляторів ринку.

 

Просте масштабування. На відміну від суто серверної інфраструктури, обчислювальні ресурси та місце у сховищі даних у хмарі легко отримати практично миттєво та в будь-яких кількостях.

 

Катастрофостійкість коштом грамотного розподілу навантажень. Головне реалізувати цю можливість на етапі проєктування. Тоді у разі виходу з ладу сервера чи кластера серверів на майданчику клієнта ключові IT-сервіси продовжать працювати у хмарі.

 

Забезпечити безперервність бізнесу можна й іншими засобами — наприклад, за допомогою послуги DRaaS («аварійне відновлення як сервіс»), яка дозволяє створити відмовостійке рішення на рівні інфраструктури. У цьому випадку її працездатність буде відновлена у хмарі, наприклад, на резервному майданчику Colobridge, протягом короткого проміжку часу через 20 хвилин або більше після настання інциденту.

 

Попри популярність та гнучкість гібридної хмарної інфраструктури, таке рішення не позбавлене деяких недоліків: складнощі з інтеграцією локальної інфраструктури до хмарної; складності з обслуговуванням та управлінням приватною хмарою; нерівномірне навантаження на хмарну та серверну частину IT-інфраструктури; не прогнозоване зростання складності інфраструктури в міру масштабування.

 

Хоча всі ці недоліки виглядають досить суттєвими, практично більшості з них при проєктуванні гібридної хмари можна уникнути. Для цього достатньо ретельно підходити до вибору постачальника послуг — його досвід, відповідна експертиза та орієнтованість на клієнта дозволяють уникнути негативного досвіду при використанні гібридної інфраструктури.

 

Тепер звернемося до питання - кому ж і навіщо потрібна гібридна інфраструктура? Практика свідчить, що оренда гібридної хмарної інфраструктури найцікавіша компаніям, які відповідають наступним критеріям.

 

Виконують вимоги регуляторів та/або внутрішньої служби безпеки, які обмежують можливості використання публічних хмар. У такому разі в корпоративному дата-центрі (локально на стороні клієнта) зберігається найбільш чутлива інформація – та, розкриття чи модифікація якої може призвести до небажаних наслідків, а решта даних розміщується у публічній хмарі.

 

Бажають збільшити швидкість доступу до сервера з боку окремих клієнтських програм. У цій ситуації компанії має сенс на додаток до локальних потужностей орендувати хмарні ресурси у дата-центрі, який територіально знаходиться близько до її клієнтів. Це актуально там, де потрібно автоматизувати виробництво, організувати швидке доставлення мультимедійного контенту, розгорнути ігрову платформу або платформу для використання технологій доповненої реальності.

 

Прагнуть підвищити відмовостійкість IT-інфраструктури. Для цього у хмарі розміщують бекапи баз даних та інші резервні копії (послуга BaaS, «резервне копіювання як сервіс»), які при настанні критичної ситуації дозволять компанії продовжити роботу.

 

Планують мігрувати у хмару всю ІТ-інфраструктуру, але хочуть розбити цей процес на кілька етапів. Гібридна хмарна інфраструктура у цьому випадку дозволяє отримати персоналізований досвід використання хмарних продуктів та в майбутньому перенести навантаження у бажаному режимі.