
Виробництво на АЕС дещо зросло торік, але залишається нижче рівнів 2021 та 2019 років.
Станом на середину цього року кількість діючих енергоблоків становить 408, що на один більше, ніж рік тому, але на 30 нижче піку 2002 року, тоді як встановлена потужність зросла до нового рекорду (незначно +0,3 ГВт) після рекорду 2006 року.
США, найбільша країна, що експлуатує атомну енергетику, не має жодного реактора на стадії будівництва, і жодна компанія в країні не подала заявку на отримання ліцензії на будівництво великого реактора. Єдина заявка на отримання ліцензії на будівництво була надіслана американському регулятору на маленький реактор Natrium, що фінансується Біллом Гейтсем, але він ще навіть не ліцензований.
Звіт показує, що на кінець червня 408 діючих реакторів виробляли 367 ГВт по всьому світу порівняно з приблизно 1,6 ТВт від сонячних станцій.
У звіті також зазначається, що минулого року в білорусі, Китаї, Словаччині, Південній Кореї та США було введено в експлуатацію лише п'ять нових ядерних реакторів загальною потужністю 5 ГВт. І додається, що цього незначного зростання було недостатньо для збільшення діючих ядерних потужностей у світі, оскільки ще п'ять станцій загальною потужністю 6 ГВт були закриті в Німеччині, Бельгії та на Тайвані.
За два десятиліття 2004-2023 років відбулося 102 запуску і 104 закриття атомних реакторів, зазначається у звіті. З них 49 запусків були в Китаї, який не закрив жодного реактора. В результаті, за межами Китаю за той же період відбулося різке чисте скорочення на 51 блок, а чиста потужність знизилася на 26,4 ГВт.
Автори звіту також повідомляють, що станом на кінець червня в 13 країнах світу будувалося 59 атомних електростанцій загальною потужністю 60 ГВт, це порівняно з 64 проектами у 2023 році. На Китай припадає близько 46% від загальної кількості проектів, що будуються.
Також зазначається, що усі реактори, що будуються принаймні в дев'яти з 13 країн-будівельників, зазнали затримок, які часто тривають роками. Так з 23 реакторів, задокументованих як такі, що відстають від графіка, щонайменше по 10 фіксується збільшення затримок.
У звіті також підкреслюється, що ядерній енергетиці кидає виклик не лише стрімке зростання сонячної та вітрової енергетики, але й розвиток акумуляторних батарей. Вартість останніх, за прогнозами, знизиться до рівня умовних еквівалентів вугільних та атомних електростанцій приблизно до 2025 року в Китаї.
Автори звіту також наводять дані інвестиційного банку Lazard, які свідчать про те, що сонячна енергія плюс накопичувачі вже зараз може бути дешевшою за газовий сектор і нову атомну енергію.
У звіті також аналізується поточна траєкторія розвитку так званих малих модульних реакторів (ММР), які обіцяють стати станціями наступного покоління, незважаючи на вкрай обмежений розвиток на сьогоднішній день. «Розрив між галасом навколо ММР і промисловою реальністю продовжує зростати, - кажуть автори. «Атомна промисловість і уряди багатьох країн подвоюють свої фінансові та політичні інвестиції в ММР. Поки що реальність на місцях не відображає цих зусиль: без проектних сертифікатів, без будівництва на заході, проекти ММР продовжують відкладатися або скасовуватися», йдеться у WNISR.
Стратегія охолодження ЦОД для епохи AI