Хмара стає основою ІТ-інфраструктур

Хочу поділитися проміжними результатами роботи GigaCloud за перше півріччя та деякими спостереженнями щодо стану українського ринку хмарних сервісів на фоні війни. Наразі я виділив би чотири хмарні тренди 2022 року.

На мій погляд, повномасштабне вторгнення росії можна вважати другим переломним моментом в історії українських хмар. Перший був у 2014-2015 роках, коли багатьом великим компаніям довелося терміново мігрувати свої сервіси зі Сходу України. Тоді хмара виявилася єдиним способом швидко зробити те, на що раніше йшли місяці та роки. Зараз, коли потрібно швидко мігрувати дані та ІТ-сервіси на безпечну територію – також практично немає іншого варіанту, як скористатися хмарною інфраструктурою. Найближчим часом бізнес та держава не будуватимуть власні ЦОД, а хмара стане основою ІТ-інфраструктур.

Приватна хмара

Перший і найголовніший тренд – приватна хмара – хмарна інфраструктура, побудована та надана у персональне користування одному замовнику. За можливостями вона ні в чому не поступається власним ЦОД, але звільняє клієнта від капітальних інвестицій та обслуговування заліза. За шість місяців 2022 року команда інженерів GigaCloud побудувала приватні хмари для дев’яти великих компаній. Це втричі більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Хмара як інструмент стійкості бізнесу

Business Continuity Planning – це зведення процесів та інструментів, що дозволяють продовжувати діяльність у разі настання форс-мажорних ситуацій. Щодо ІТ-сервісів це означає, що завжди має бути резервний майданчик, на який можна швидко переключитися, щоб продовжити роботу. У хмарах можна зберігати актуальну копію даних, а обчислювальні ресурси миттєво нарощувати за необхідності.

З початку року близько 60% клієнтів GigaCloud зробили або перемістили резервні копії своїх проєктів до наших західних зон доступності – Львова та Варшави. Завдяки дата-центрам у ЄС та на заході України, а також наявності кількох майданчиків у Києві, фахівці GigaCloud будують хмарні рішення без єдиних точок відмови, а клієнти створюють зарезервовану інфраструктуру, рознесену географічно.

З 24 лютого наші майданчики на заході України зросли у декілька разів. Сьогодні львівський майданчик – це понад 70 серверів, у яких працюють 900 віртуальних машин клієнтів та зберігається понад 3,6 ПБ даних. А обсяг оперативної пам'яті, що використовується в інфраструктурі львівського регіону, за час війни зріс майже в 10 разів (з 4 до 35 ТБ).

Масова міграція держсектору в хмару

До війни частка державних структур у виторгу GigaCloud становила близько 10%, а зараз складає вже 25%. Цілком вірогідно, що найближчими роками цей напрямок стрімко зростатиме. Цьому сприятиме також підписаний президентом закон «Про хмарні сервіси».

Важливу роль у питанні міграції держсектору в хмару зіграла підтримка великої трійки – Amazon AWS, Microsoft Azure та Google Cloud. На початку війни вони надали українським державним організаціям безплатні кредити на розміщення IT-сервісів. Відчувши можливості та переваги роботи у хмарі, сотні державних замовників вже не захочуть повертатися на власні сервери.

«Замороження» IT-інфраструктури

Водночас, дослідження свідчать, що війна уповільнила чи зупинила роботу 86% українських компаній. Хтось зупинив окремі проєкти, хтось змушений був повністю закрити бізнес. З початку війни відтік клієнтів GigaCloud становив 10%. Дебіторська заборгованість клієнтів зросла у 4,2 раза. 3,6% клієнтів не могли заплатити за рахунками. GigaCloud за власною ініціативою «заморозив» ресурси таких клієнтів та зберігав їх безплатно у своїй хмарі протягом шести місяців.

Тож підсумовуючи, попри найскладніші перші місяці війни, інфраструктура GigaCloud працює штатно, що дозволяє десяткам мільйонів українців щодня користуватися сервісами та послугами наших клієнтів. Команді довелося працювати в рази більше та швидше, але ми впоралися і продовжуємо створювати хмари для свободи наших клієнтів.

Ready, set, buy! Посібник для початківців - як придбати Copilot для Microsoft 365