Мові програмування BASIC — 60 років

3 мая 2024 г., 19:07

Мова програмування BASIC (Beginners All-Purpose Symbolic Instruction Code - універсальний символьний код інструкцій для початківців) народилася в 1964 р. в Дартмутському коледжі, Нью-Гемпшир (США), де її розробили Джон Г. Кеміні (John G. Kemeny) і Томас Е. Курц (Thomas E. Kurtz). У той час Кеміні був головою кафедри математики, а Курц щойно приєднався до факультету з Принстонського університету. Обидва негайно почали працювати над новою спрощеною мовою програмування.

Варто згадати дещо про ту еру комп’ютерів. Комп’ютери були зовсім іншими, ніж зараз; вони були досить великими, дорогими та складними для програмування. Крім того, лише деякі з цих машин були здатні приймати програми, надані користувачем, і навіть у цьому випадку користувачам потрібно було надавати програми, закодовані на невеликих смужках паперу або перфокартах. Програміст із готовою програмою йшов у перфоцентр, де на основі програми перфорували серію карт. Після цього він йшов до комп’ютерної кімнати й ставив свою «колоду» перфокарт у чергу. Коли його перфокарти дійшли до своєї черги, комп’ютер зчитував програму, інструкції складалися та виконувались. Легко уявити, що весь підхід до програмування в тих умовах був досить неефективним. Курц, який став директором Kiewit Computational Center у Дартмуті, усвідомив усе це і, твердо вірячи, що кожен студент повинен мати доступні обчислювальні засоби, запропонував ідею того, що він назвав «Системою розподілу часу». Ця система також потребувала нової, простої та ефективної мови. Таким чином, поки Кемені писав мову програмування, Курц розробляв свою систему розподілу часу. Вони обидва визнали, що нова мова має відповідати таким вимогам, як то мати загальне призначення, бути простою у використанні та інтерактивною, допускати розширення, мати систему виявлення помилок, бути ефективною, а також незалежною від апаратури та ОС.

Щоб отримати все це, вони почали з FORTRAN і ALGOL, взявши з них загальну структуру та англійські слова. Рядки програми були пронумеровані як тому, що такий потік програми був однозначно визначений, так і тому, що це допомогло спростити редагування (рядки можна було видалити, просто написавши номер рядка, або змінити, написавши новий рядок з тим самим номером). Остаточна версія так званого «Dartmouth BASIC» мала 14 інструкцій. Обмеження були присутні, тому що програми повинні містити лише одну інструкцію на рядок, і кожен рядок повинен починатися з команди, але “Dartmouth BASIC” міг бути скомпільований і був досить швидкий для того часу.

Зусилля Кемені та Курца були окуплені 1 травня 1964 року, коли о 4:00 ранку дві програми BASIC одночасно запрацювали на мейнфреймі General Electric 225 у Дартмутському коледжі.

Поширення діалектів BASIC почалося приблизно в 1970 році, коли G.E. випустила машини з п'ятою версією BASIC замість того, щоб чекати появи нової версії BASIC. Це сталося у 1971 році, коли Кемені та Курц випустили «BASIC the Sixth».

Версії BASIC з'являлися настільки швидко, що ANSI (Американський національний інститут стандартів) у 1974 році визнав необхідність стандартної реалізації мови BASIC. Комітет почав працювати над двома стандартами, одним під назвою minimal BASIC, і іншим — Standard BASIC.
Стандартизація була завершена за багато часу після того, як BASIC поширився в усьому світі, а Standard BASIC так і не з'явився.

У 1975 р. інший BASIC, створений Вільямом Х. Гейтсом III (більш відомим як Білл Гейтс) і Полом Алленом, з'явився на MITS Altair. Це була перша поява інтерпретованого BASIC. Аллен і Гейтс вирішили використовувати інтерпретатор, щоб подолати обмежений обсяг доступної пам’яті, і фактично вони змогли упакувати все в 4K. Скомпільована мова не залишила б достатньо пам’яті як для запуску програми, так і для зберігання даних. Інтерпретований BASIC мав ще одну перевагу — був більш інтерактивним, що полегшувало налагодження.

У ті ж роки багато виробників представили копію BASIC на мікросхемі ROM у своїх комп'ютерах. Гонка почалася. До кінця 1970-х років з'явилися домашні комп'ютери з власною версією BASIC: Radio Shack Level 1 BASIC (TRS 80), Apple Integer BASIC, PET BASIC, Atari BASIC та багато інших.

У 1984 р. корпорація Майкрософт випустила компілятор BASIC (відомий як BASCOM), який знову дозволяв компілювати BASIC. Це була нова точка зламу в історії BASIC. З того часу нові потужні версії BASIC з'являлися на ринку кожні кілька місяців. Microsoft QuickBASIC, запущений у 1985 р. як версія 1.0, досяг версії 4.5 у 1988 р. Тим часом BASIC багато змінився, отримавши структурований синтаксис, підфункції, визначені користувачем дані, багатофайлові програми та у 1990 р. отримав навіть повний доступ до пам'яті за межами 64K.

ОС для комп’ютерів знову підштовхнула напрямок розвитку BASIC, коли була представлена платформа Windows. Це призвело до створення Visual BASIC, який був розроблений для програм GUI. Visual BASIC також претендує на те, щоб бути об'єктно-орієнтованою мовою, хоча багато програмістів не повністю погоджуються з цим. Вони означають, що Visual Basic базується лише на об’єктах.

Тим не менш, наприкінці 1990-х, за оцінками, 90% програмного забезпечення, створеного під Windows 9x, було розроблено за допомогою Visual Basic.