Європейська Комісія оголосила конкурс на створення до семи гігафабрик штучного інтелекту (AI Gigafactories) по всьому Євросоюзу з залученням 10 млрд євро державного фінансування.
Про це повідомило видання Reuters з посиланням
на офіційну заяву Єврокомісії. Фінансовий пакет формується за рахунок 5 млрд євро з бюджету ЄС та паритетних внесків країн-членів. Загалом Брюссель розраховує залучити щонайменше 20 млрд євро приватних інвестицій від технологічних компаній та консорціумів, збільшивши загальний обсяг програми InvestAI до 30 млрд євро. Початковий план із розбудови п'яти суперфабрик розширили до семи через високий інтерес з боку європейських урядів.
Нові об'єкти суттєво доповнять мережу з 19 існуючих AI-фабрик у Європі та матимуть у чотири рази більшу обчислювальну потужність за поточні дата-центри на континенті. Кожна з гіг-фабрик буде оснащена щонайменше 100 тисячами передових AI-прискорювачів і поєднає новітні процесори, високошвидкісні системи зв'язку, хмарні технології та інфраструктуру рідинного охолодження. Подання заявок для консорціумів, до складу яких можуть входити розробники технологій, хмарні провайдери та приватні інвестори, триватиме до 12 листопада 2026 року. Переможців тендеру оголосять на початку 2027 року, а самі комплекси мають ввести в експлуатацію протягом 18 місяців після підписання контрактів.
Програма покликана скоротити стрімко зростаюче технологічне відставання Європи від США та Китаю, а також знизити критичну залежність від іноземних хмарних гіперскейлерів. Наразі всі п'ять найбільших хмарних провайдерів на території ЄС є американськими компаніями, що створює загрози для національної безпеки та цифрового суверенітету регіону. Нові суперфабрики гарантуватимуть збереження даних на території Європи та працюватимуть у суворій відповідності до європейських норм захисту персональних даних, вимог до кібербезпеки та стандартів екологічної стійкості.
«Доступ до масштабних обчислювальних потужностей у межах AI-гігафабрик є стратегічною необхідністю для Європи в умовах прискорення розвитку технологій штучного інтелекту», — наголосила виконавчий віцепрезидент Європейської Комісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Віркунен (Henna Virkkunen). Вона додала, що створення власної інфраструктури дозволить розробляти та навчати нове покоління великих AI-моделей на базі європейських цінностей та етичних норм.
Ініціатива Європейської Комісії зі створення семи AI-гігафабрик є наймасштабнішою спробою Брюсселя відновити технологічний суверенітет та створити незалежну обчислювальну базу на континенті. Надаючи до 17% капітальних витрат із бюджету ЄС та залучаючи національне співфінансування, Євросоюз прагне знизити інвестиційні ризики для приватного сектору та розширити доступ європейських стартапів, науковців і промисловості до дефіцитних передових чипів. Подвоєння загальної обчислювальної потужності ЄС дозволить розробляти власні конкурентоспроможні великі AI-моделі без необхідності орендувати ресурси у США чи Азії.
Успіх цього амбітного проєкту повністю залежатиме від швидкості розбудови інфраструктури та безперебійного постачання обладнання. Укладання попередніх угод із ключовими виробниками напівпровідників є позитивним сигналом, проте європейським консорціумам доведеться вирішувати складні завдання щодо забезпечення майданчиків колосальними обсягами «зеленої» електроенергії та мережевою інфраструктурою. Якщо об'єкти будуть введені в експлуатацію до кінця 2028 року, Європа отримає потужний важіль для збереження контролю над власними цифровими даними та захисту від зовнішніх геополітичних і кібернетичних ризиків.
Стратегія охолодження ЦОД для епохи AI