Як еволюціонує управління поверхнею атаки

Поняття управління поверхнею атаки (Attack Surface Management, ASM) з’явилося на початку 2010-х, коли великі корпорації масово почали переносити свої ІТ-ресурси у хмару. Ця цифрова трансформація призвела до виникнення розгалужених інфраструктур, які охоплювали локальні дата-центри, приватні та публічні хмари, численні сервіси та сотні тисяч цифрових активів. Без чіткої візуалізації та контролю над цими активами команди з кібербезпеки виявилися беззбройними перед загрозами, які часто виникали з найбільш неочікуваних джерел.

 

Саме в той період з’явився термін “shadow IT”, що охоплював усі цифрові ресурси, про які служби безпеки або не знали, або не могли керувати їми. Аналітики Gartner ще у 2016 році попереджали, що до 2020 року третина всіх успішних кібератак буде здійснена через такі «тіньові» активи. Логіка проста: неможливо захистити те, чого ти не можеш побачити.

 

ASM став відповіддю на цю проблему. Нові рішення автоматизували виявлення активів, їх інвентаризацію та базовий аналіз за допомогою відкритих джерел, що дозволило знаходити ті самі “невідомі невідомі” в цифровому ландшафті компаній.

 

Однак галузь не стояла на місці. З часом, інструменти ASM стали не просто каталогізаторами активів. Вони навчились проводити сканування портів, виявляти встановлене ПЗ, аналізувати наявність CVE (відомих вразливостей), оцінювати ризики та інтегрувати результати з інструментами команд безпеки - такими як SIEM, XDR, SOAR та системи обробки інцидентів. Усе це перетворило ASM з вузькоспеціалізованої технології на повноцінний компонент сучасного кіберзахисту.

 

Сьогодні поверхня атаки - це не тільки домени, IP-адреси та публічно доступні веб-сервіси. Це й цифрові активи бренду, як-от назва компанії чи логотип, які можуть використовуватись у фішингових кампаніях або на фальшивих вебсайтах. Це облікові дані працівників, які можуть бути викрадені інфостілерами на інфікованих особистих пристроях і згодом продані у даркнеті. Це веб- та мобільні застосунки, що можуть містити вразливості до SQL-ін’єкцій, XSS чи шкідливих завантажень. Поверхня атаки - це не лише те, що доступне ззовні, а все, що може бути використане проти організації.

 

І тому ASM більше не може бути просто «радаром», що відстежує зовнішній ландшафт. Він має трансформуватись у систему активного захисту. І саме тут розгортається наступний етап еволюції інструментів управління поверхнею атаки.

 

Традиційні інструменти ASM працювали за принципом пасивного аналізу — на основі WHOIS-записів, DNS-даних, та відгуків з публічно доступних сервісів. Але цього вже недостатньо. Попереду — епоха активної перевірки уразливостей (Active Exposure Validation), яка дозволяє не просто виявити наявність потенційної вразливості, а протестувати її експлуатованість за допомогою автоматизованих технік.

 

Це саме те, над чим працює компанія Check Point сьогодні. І платформа Infinity External Risk Management вже реалізує можливість перевірки, які з виявлених ризиків можуть бути реально використані зловмисниками. І саме такі дані є найціннішими: замість довгих списків «теоретичних» загроз команда безпеки отримує чіткий перелік реальних точок входу, які слід терміново закрити.

У 2025 році ASM більше не буде окремим продуктом. Це стане ключовим модулем у платформах управління зовнішніми ризиками — з глибокою інтеграцією у корпоративну екосистему безпеки, з постійним моніторингом, інтелектуальною автоматизацією та аналітикою, яка дозволяє діяти на випередження. Майбутнє — за тими рішеннями, що не лише показують, де вразливо, а й пояснюють, що з цим робити.