| +11 голос |
|
Компанія OpenAI офіційно оголосила про вирішення проблеми Нав’є-Стокса - фундаментальної математичної задачі щодо руху рідин та газів, яка залишалася нерозв'язаною протягом 90 років.
Розробник ChatGPT заявив про готовність опублікувати готове рішення, отримане за допомогою масштабної системи скоординованих AI-агентів на базі внутрішньої моделі штучного інтелекту.
Для розв'язання рівняння було залучено систему із близько 10 000 одночасних AI-агентів, розділених на комунікаційні групи різного розміру. Агенти мали доступ до інструментів читання кешованої версії інтернету та виконання програмного коду. Роботу системи було запущено 1 вересня 2026 року, а остаточне рішення агенти згенерували в суботу, 5 вересня — приблизно через 88 годин після старту.
Проблема Нав’є-Стокса належить до семи «Задач тисячоліття», визначених Математичним інститутом Клея (Кембридж, шт Массачусетс) у 2000 році. За вирішення кожної з цих задач інститут встановив винагороду в розмірі 1 млн дол. Наразі Інститут Клея утримався від офіційних коментарів щодо запропонованого OpenAI рішення. Серед інших невирішених завдань списку залишаються гіпотеза Рімана та гіпотеза Бірча і Свіннертона-Даєра.
Офіційна назва цієї «Задачі тисячоліття» в Математичному інституті Клея звучить так: «Існування та гладкість розв'язків рівнянь Нав’є-Стокса (Navier–Stokes existence and smoothness). Математична суть проблеми полягає не в самому рівнянні, а у відповіді на питання. Чи завжди для 3D-простору існують фізично обґрунтовані (гладкі, з обмеженою кінетичною енергією) розв'язки цих рівнянь для будь-яких початкових умов, чи за певних виникає математична розривність.
Як зазначає CNBC, оголошення OpenAI викликало критику та застереження з боку наукової спільноти. Професор математики Нью-Йоркського університету Трістан Бакмастер (Tristan Buckmaster) заявив, що паралельно працював над цією проблемою в межах особистої співпраці з математиком Левентом Алпоге (Levent Alpöge), який є співробітником компанії Anthropic - головного конкурента OpenAI. За словами Трістана Бакмастера, його колега отримав інформацію про те, що дані про їхній прогрес могли бути передані в OpenAI.
Професор наголосив, що обраний OpenAI шлях до рішення дивовижно схожий на їхній із Левентом Алпоге підхід, до якого «неможливо дійти за декілька днів, просто давши моделі умову задачі». Також науковець підняв питання, чи не використовувалися дані їхніх робочих сесій у сервісі OpenAI Codex для навчання моделей, оскільки математики застосовували великі мовні моделі під час своїх досліджень. «Я не бачив доведення OpenAI. Я не знаю, що робила їхня модель і як. Я не знаю, чи використовувалися наші дані», підкреслив Трістан Бакмастер.
У своїй офіційній заяві OpenAI підтвердила, що розпочала роботу над задачею 1 вересня після того, як «почула чутки» про прогрес у її розв'язанні, які пізніше виявилися пов'язаними із дослідженнями Левента Алпоге та Трістана Бакмастера. Компанія запевнила, що ані дослідники, ані AI-агенти не мали прямого доступу до роботи науковців до її публікації. Проте в OpenAI додали: «Хоча це малоймовірно, ми не можемо виключити, що деідентифіковані дані, отримані в результаті використання ними наших продуктів, допомогли покращити наші моделі».
Повідомлення OpenAI про подолання однієї з «Задач тисячоліття» маркирує потенційний перехід технологій штучного інтелекту від прикладного аналізу даних до створення принципово нового наукового знання. Використання масивів із десятків тисяч автономних AI-агентів демонструє нову парадигму обчислювальної математики, де мультиагентні системи здатно опрацьовувати теоретичні концепції зі швидкістю, недосяжною для людських колективів.
Водночас публічний конфлікт навколо можливого використання напрацювань Трістана Бакмастера та Левента Алпоге висвітлює глибоку етичну та юридичну кризу в галузі AI-розробок. Використання даних із хмарних середовищ розробки, таких як Codex, створює прецедент розмивання інтелектуальної власності. Якщо підтвердиться, що модель OpenAI сформувала рішення на основі проміжних сесій сторонніх науковців, це поставить під сумнів як чистоту самого математичного відкриття, так і легітимність претензій на премію Інституту Клея.
Складна ситуація навколо розв'язання проблеми Нав’є-Стокса змусить академічну спільноту переглянути критерії верифікації наукових результатів, згенерованих штучним інтелектом. Для комерційних розробників AI це означає неминуче посилення вимог до прозорості джерел даних та архітектури моделей, оскільки межа між автономним відкриттям та високотехнологічним плагіатом стає все тоншою.
Як безпечно перейти до системного та керованого використання ChatGPT Business
| +11 голос |
|
