Оптичні диски, які вміщують сотні терабайт

Дослідники з Шанхайського університету науки та технологій (USST) і Шанхайського інституту оптики та точної механіки (SIOM) стверджують, що їм вдалося продемонструвати можливість оптичної пам'яті петабітного рівня за допомогою сотень шарів. За їхньою заявою, їм вдалося подолати оптичний дифракційний бар'єр, що обмежує відстань між записуваними елементами.

У статті, опублікованій у журналі Nature під назвою "3D нанорозмірна оптична дискова пам'ять із петабітною місткістю", дослідники докладно розповідають про те, як вони розробили нове оптичне середовище зберігання даних, яке вони назвали фоторезистом, легованим барвником (DDPR) із люміногенами, що викликають агрегацію (AIE-DDPR).

Стверджується, що при нанесенні як шару, що записує, він перевершує інші оптичні системи та жорсткі диски за щільністю запису - обсягом пам'яті на одиницю площі. Зокрема, дослідники стверджують, що вона у 125 разів вища, ніж у багатошарового оптичного диска на основі золотих наностержнів, і у 24 рази вища, ніж у сучасних жорстких дисків станом на 2022 рік.

Пропоновані процеси запису та вилучення інформації для цього носія вимагають використання двох лазерних променів. Для оптичного запису на відповідну ділянку фокусується фемтосекундний промінь гаусового лазера з довжиною хвилі 515 нм і безперервний промінь лазера з довжиною хвилі 639 нм у формі пампуха.

Перший промінь ініціює полімеризацію, яка де активується другим променем, унаслідок чого утворюється пляма запису, яку дослідники називають "субдифракційним об'ємом", тобто меншим, ніж можна було б отримати в іншому разі. Для зчитування використовуються імпульсний лазер з довжиною хвилі 480 нм і безперервний лазер з довжиною хвилі 592 нм.