Звідки беруться технічні завдання серверних тендерів?
Як казав Лазар Каганович (той ще чорт, але ж саме йому належать ці слова) – «кожна аварія має ім'я, прізвище та посаду».
За переважною більшістю тендерів, що проводяться, стоїть одне з двох: умисел або дурість. З першим зрозуміло. Системним корупціонерам не заважають САП, НАЗК, НАБУ та інші органи нагляду. З другим можна і треба боротися – за замовників, які так чинять не зі зла. Їм сказали купити сервер – вони думають, що купувати сервери те саме, що купувати каструлі чи мангали для шашлику. Багатьом невтямки, що купівлі сервера передує аналіз навантажень, і що шукати треба не вітрину з широкою пропозицією, а консультанта, який виставить цільові орієнтири для пошуку.
Від невідповідності серверів цільовим завданням всім погано – і замовникам (сервери не виправдовують витрати) і постачальникам (тінь завжди впаде і на них).
Допоможіть сумлінним замовникам: