Не тільки у військових умовах люди хвилюються про безперебійність енергопостачання. Приклад тому - гаряча підтримка людей з усього світу стартапу BLUETTI, який презентував своє модульне рішення, здатне довести потужність резервних джерел до 18 кВт*г.

Системи домашньої та виробничої сонячної енергетики не є чимось новим, втім як і пристрої накопичення електроенергії. Уже досить часто можна побачити встановлені на дахах приватних будинків та підприємств сонячні батареї. Оригінальність підходу BLUETTI полягає в тому, щоб зробити все це портативним і модульним, що дає змогу швидко переносити і розгортати таке рішення.

І треба визнати, що ідея швидко отримала підтримку на краудфандинговій платформі Indiegogo, де на момент підготовки цього матеріалу вона вже за два тижні після старту здобула підтримку понад 1,8 тис. осіб із сумою 5,6 млн дол.

У базовій комплектації до складу рішення входить розкладна сонячна панель PV400 на 400 Вт, інверторний модуль AS500 на 5000 Вт та накопичувальна батарея B300 місткістю 3072 Вт, що дає змогу забезпечити добову потребу середнього домогосподарства. Додаючи в рішення по одній батареї B300, можна довести їхню кількість до шести, що дає загальну потужність 18 кВт*г.

Інвертор AC500 має 16 вихідних портів для енергопостачання обладнання, включно з традиційними силовими розетками та роз'ємами USB-C.

Важливий фактор - швидкість зарядки. В цьому випадку її можна виконувати як тільки від силової мережі, так і з використанням сонячних панелей. Максимально швидко поповнення заряду відбувається, звісно, від мережі - за 1 годину на 4,5 кВт, тоді як при залученні тільки сонячних панелей - за 1,5 години на 3000 Вт. А комбінування цих методів дає результат у 8000 Вт за 1,4 години.

Керувати інвертором AC500 можна не тільки з вбудованого екрана, а й віддалено за допомогою мобільного застосунку через Wi-Fi або Bluetooth. Він дає інформацію про навантаження та рівень заряду.

Батареї виконані на базі LiFePO4, тому здатні витримувати 2500-3500 циклів заряду-розряду. Для них заявлено життєвий цикл близько 10 років. А їхній робочий діапазон температур -20-40℃ дає змогу експлуатацію в умовах морозів.

Оскільки в цьому випадку йдеться про фінансування ще не комерційного продукту, то потрібно розуміти, що його постачання не гарантовано на 100%. Хоча і заявлено про готовність відправлення замовлень уже в грудні нинішнього року. Вартість комплекту з інвертора AC500 та батарейного блоку B300S зараз оцінюють у $3199, а за необхідності можна докупити й сонячну панель PV400 за $799.

На рекламних роликах виробник просуває ідею мобільності цього рішення, але думаю, що важливим фактором є і його портативність. Адже його можна швидко розгорнути на обмеженому просторі чи то у дворі, чи то навіть на балконі багатоповерхового будинку. Дуже вже багато останнім часом зустрічається обговорень, присвячених засобам енергопостачання на випадок аварій через бойові дії. Думаю, що це рішення варте пильної уваги тих, хто серйозно готується до непередбачених ситуацій.

Після того, як зібрані українцями пожертвування були витрачені на оренду супутника ICeye, ця фінська компанія опинилася в центрі уваги не тільки в нашій країні.

Днями надійшла інформація про плани створення нового проєкту супутникового спостереження за Землею, який отримав назву Tandem4EO (Tandem for Earth Observation). У ньому, крім ICeye, візьме участь і іспанська компанія Satlantis, яка спеціалізується в галузі оптичних засобів спостереження високої роздільної здатності. У рамках Tandem4EO будуть об'єднані можливості радіолокації та традиційної оптики, щоб отримувати оперативні дані про стан земної поверхні.

Нагадаємо, що супутники ICeye оснащені радіолокаційним обладнанням із синтезованою апертурою. І залежно від площі ділянки Землі, яку вони охоплюють, роздільна здатність одержуваних з їхньою допомогою знімків становить від 0,5 м до 1 м. Тепер же інформація з радарів буде доповнюватися оптичною також роздільною здатністю близько 1 метра.

Сузір'я Tandem4EO літатиме на сонячно-синхронній орбіті з двома космічними апаратами ICeye SAR, що летять у бістатичній формації, і двома космічними апаратами Satlantis, що йдуть позаду та отримують оптичні зображення з дуже високою роздільною здатністю. Тісно скоординовані операції дадуть змогу відстежувати природні катастрофи, безпеку, моніторинг довкілля на суходолі та на морі, розвиток інфраструктури й забезпечувати точне виявлення змін на основі SAR-інтерферометрії (InSAR, Synthetic-Aperture Radar Interferometry). Поєднання високоточної радіолокації та оптичного знімання з відеоможливостями в Tandem4EO підвищить ефективність детального оцінювання того, що відбувається в місці, яке цікавить, зараз і протягом часу.

Глобальна пропускна здатність інтернет-каналів наближається до петабайтного рівня - такого висновку дійшли аналітики TeleGeography.

Підготовлений TeleGeography звіт Global Internet Geography свідчить, що за 2022 рік глобальна смуга пропускання інтернет-каналів зросла на 22% і сягнула 997 Тбіт/c, а в перерахунку на останні чотири роки щорічне зростання становило 29%. Тому вже найближчим часом має бути подолана петабайтна позначка.

Що ж стосується трендів, то наразі спостерігається повернення до нормальної ситуації після різкого сплеску 2020 року, пов'язаного з пандемією.

Представлений звіт містить аналіз географічних відмінностей нарощування пропускної здатності інтернет-каналів. Виявляється, найдинамічніше цей процес відбувався в Африці, де за останні чотири роки спостерігався щорічний приріст на 44%. Дещо відстає Азія з показником 35% за той самий період.

Примітно, що зростання міжнародної пропускної здатності Інтернету та інтернет-трафіку залишається однаковим.  Середній і піковий міжнародний інтернет-трафік у період з 2018 по 2022 рік зростає із середньорічним темпом у 30%, що лише трохи перевищує річний темп зростання пропускної спроможності у 29% за той самий період. Після сплеску трафіку 2020 року, що пов'язується з пандемією COVID-19, глобальне повернення до більш типових моделей використання призвело до зниження середнього та пікового коефіцієнтів використання. Зростання середнього трафіку знизилося з 47% у 2019-2020 роках до 29% у 2021-2022 роках, а зростання пікового трафіку знизилося з 46% до 28% за той самий період часу.

"Після бурхливого 2020 року, коли спостерігалися викликані пандемією стрибки обсягів і зміни в структурі інтернет-трафіку, оператори мереж повернулися до збільшення пропускної спроможності та більш виваженої організації трафіку", - сказав Пол Бродскі (Paul Brodsky), старший менеджер з досліджень компанії TeleGeography. "На підставі даних опитування, зібраних у десятків регіональних і глобальних мережевих операторів у всьому світі, стає зрозумілим, що пов'язане з COVID збільшення інтернет-трафіку і пропускної здатності було разовим явищем".

Глобальні середні та пікові коефіцієнти використання практично не змінилися порівняно з минулим роком і становили 26% та 45% відповідно у 2021 і 2022 роках. Щодо цін, то перехід провайдерів на переважно 100-гігабітні інтернет-магістралі продовжує знижувати середню вартість передавання трафіку. У семи найбільших містах-центрах світу ціни на 10 Гбіт/с впали на 16% у річному обчисленні з 2 кварталу 2019 року по 2 квартал 2022 року, а ціни на 100 Гбіт/с порти впали на 25%.

Компанія Subsea Cloud заявила про плани створення ЦОДів, які розмістяться під водою, що дозволить досягти значної економії на їх створенні, розгортанні та обслуговуванні.

Вже до кінця поточного року має бути введений в комерційну експлуатацію перший підводний модуль, який отримав назву Julis Verne Pod. Він буде розміщений у районі Порт Анжелс на північно-західному тихоокеанському узбережжі США. Ключовою перевагою цього рішення Максі Рейнольдс (Maxie Reynolds), засновник Subsea Cloud, вважає його економічність. У разі розміщення серверного майданчика на суші, потрібне дороге відведення землі, будівництво будівлі та охолодження. Тоді як при заглибленні модуля у прибережній зоні всі ці витрати не потрібні. Та й вартість проведення комунікаційних каналів для підводного майданчика набагато менша: за оцінкою Рейнолдса, встановлення та прокладання підводного кабелю займає близько 18 хвилин і коштує близько 1700 євро за кожну милю кабелю, тоді як на суші це займе близько 14 днів і коштуватиме близько 165 тис. євро за милю.

В результаті, за підрахунками Subsea Cloud, питома вартість 1 МВт потужності її підводних майданчиків має обійтися на 90% дешевше, ніж у наземних дата-центрах.

Subsea Cloud – не перший проєкт із розміщення серверів під водою. У зв'язку з цим не можна не згадати реалізований Microsoft у 2018-2020 рр. проєкт Natick. Тоді досліджувалася насамперед надійність роботи серверів. І висновки виявилися багатообіцяльними, оскільки з 855 серверів, поміщених в модуль, що занурюється, за два роки вийшло з ладу вісім. А за статистикою, у звичайних ЦОДах їх було б близько 64.

Але у Subsea Cloud вирішили розвинути ідею пасивного охолодження серверів. Занурюваний модуль буде заповнений не азотом, як це було в Natick, а діелектричною рідиною. В цей час вже відпрацьовано технологію іммерсійного охолодження серверів, яка буде реалізована у рішенні Subsea Cloud. Це покликане не тільки покращити відведення тепла, а й суттєво спростить конструкцію корпусу модуля. Річ у тому, що завдяки заповненню рідиною він не повинен витримувати зовнішній тиск, тому що він буде зрівнюватися.

Хоча в назві компанії Subsea Cloud використано слово «хмара», вона не збирається надавати хмарні послуги, конкуруючи з гіперскейлерами. Свій бізнес вона пов'язує лише з послугами хостингу. У зв'язку з цим повідомляється, що за запитом замовника, який розмістив своє обладнання в модулі, воно може бути досить оперативно вилучено для заміни або обслуговування. Для цього потрібно від 4 до 16 годин.

Перший модуль, названий на честь Жюля Верна, має бути поміщений на відносно невеликій глибині на ділянці шельфу. При розмірах корпусу близько 6 метрів він повинен вмістити до 800 серверів у 16 ​​шафах. З берегом його пов'язуватимуть канали енергопостачання та комунікацій із пропускною спроможністю 100 Гбіт/с.

Ще однією важливою перевагою свого проєкту в Subsea Cloud відзначають менший рівень затримок, оскільки модулі, що занурюються, розташовуються недалеко від густонаселених районів. А близько 40% населення Землі знаходиться вздовж 100-кілометрової прибережної смуги. Тому така близькість, за оцінками Subsea Cloud, дасть змогу зменшити затримки чи не на 98%.

У планах Subsea Cloud також глибше розміщення своїх модулів. Так заявлено, що слідом за “Jules Verne Pod” підуть Njord01 у Мексиканській затоці та Manannan у Північному морі. Вони будуть занурені на 200-250 метрів. Перевагою такого розміщення стане підвищена фізична безпека. Спуститись на такі глибини можна лише на батискафах з посиленою конструкцією або з використанням автономних плавучих засобів. Але вони не відрізняються скритністю.

А в перспективі, до 2026 року, Subsea Cloud планує використати лише відновлювані джерела енергії, щоб покращити ефективність своїх рішень.

На конференції Hot Chips 34 компанія представила проект Dojo, в рамках якого планується створення суперкомп'ютера, що базується на оригінальній архітектурі та чіпах власної розробки.

Майбутнє автомобілебудування пов'язується з технологією автономного водіння, одним із піонерів якого є Tesla. Тим цікавіше було дізнатися, що компанія має намір створити власний суперкомп'ютер, оптимізований для обробки відео. За задумом розробників, фрагменти відеозаписів з автомобілів Tesla будуть передаватися на платформу Dojo для аналізу та тренування штучного інтелекту. Тому одним із пріоритетів при проєктуванні Dojo стала масштабованість цієї платформи. Для цього було використано архітектуру «система на пластині».

Її суть полягає в тому, що на одній кремнієвій пластині розміщується 25 чіпів D1, які з'єднуються за допомогою інтерконекту з пропускною здатністю 9 ТБ/с. За організацію комунікацій відповідають 40 модулів вводу/виводу. І така конструкція отримала назву «тренувальної плитки».

Для одного чіпа D1 заявлено продуктивність 22,6 TFLOFs (FP32) або 362 TFLOFs (BF16/CFP8). Цей чіп має площу 645 мм2, де розміщується близько 50 млрд транзисторів, виконаних з технологічним допуском 7 нм. Тепловий пакет чіпа – 400 Вт.

При об'єднанні 25 D1 у рамках «тренувальної плитки» тепловий пакет зростає до 15 кВт. Передбачено інтерконнект між «плитками» зі смугою пропускання 9 ТБ/с. По суті, кожна «плитка» є незалежним обчислювальним вузлом зі своєю системою відведення тепла та енергопостачання.

Об'єднання плиток виконується за допомогою закритого протоколу Tesla Transport Protocol (TTP), а також за допомогою Ethernet через адаптер Interface Card. Тому масштабування практично не обмежене.

За заявою Tesla, компанія збирається створити суперкомп'ютер із продуктивністю понад 1 EFLOP (BF16/CFP8). У його оснащення увійде 13 ТБ оперативної пам'яті DRAM та 1,3 ТБ SRAM. За попередніми оцінками, це буде сьомий за продуктивною потужністю суперкомп'ютер.

Аналітики вважають, що оприлюднення Tesla закритої архітектури проєкту створення власного суперкомп'ютера пов'язане не з тим, що компанія збирається запропонувати його ще комусь, а з бажанням залучити до своїх лав провідних експертів у цій галузі.

Слідом за оснащенням смартфонів екранами, що згинаються, ця можливість з'явилася і в повнорозмірних настільних моніторах.

На виставці Gamescom, що проходить у Кельні, компанія Corsair продемонструвала 45-дюймовий OLED-монітор Xeneon Flex 45WQHD240, головною особливістю якого є можливість плавного регулювання ступеня викривленості екрана в горизонтальній площині. За задумом розробників, така функціональність виявиться корисною, якщо, крім ігрового застосування, дисплей використовуватиметься і в ділових додатках, де його викривленість заважатиме. А з іншого боку, користувачеві надається можливість настроювати на свій смак ступінь викривлення до граничного значення 800R, що відповідає радіусу 800 мм.

Технічні характеристики OLED-панелі включають роздільну здатність 3440×1440 при співвідношенні сторін 21:9. Її частота оновлення становить 240 Гц, а час реакції — 0,03 мс (GtG). Максимальна яскравість досягає 1000 кд/м2 при контрастності 1350000:1. Підтримуються технології синхронізації NVIDIA G-SYNC та AMD FreeSync Premium. В оснащення входять інтерфейси HDMI (×2) і DisplayPort, порти USB Type-C та USB Type-A. Заявлено, що OLED-матриця випускається LG Display.

Оскільки старт продажів не оголошено, і поки що не відома роздрібна ціна моделі, важко оцінити ринкові перспективи цього рішення. Але можна припустити, що воно знайде потенційних покупців, які хотіли б поєднати роботу з професійними програмами для конструювання та дизайну з іграми, де виявиться корисною викривленість екрана.

Інтенсивні пересилання даних із системи зберігання в оперативну пам'ять та назад, що виникають у додатках штучного інтелекту, можуть бути виключені завдяки технології Compute-in-NAND.

З ініціативою проводити обчислення безпосередньо з даними, що зберігаються у флешпам'яті, на конференції Flash Memory Summit 2022, що проходила в Санта-Кларі (шт. Каліфорнія, США), виступила компанія Macronix.

У міру зростання обсягів інформації, що обробляється в додатках на базі технології ШІ, стають все більш відчутними затримки через пересилання невеликих порцій даних між оперативною та енергонезалежною пам'яттю. На думку представників Macronix, можливості сучасних чіпів NAND дозволяють використовувати їх за аналогією з DRAM за допомогою функції прямого пошуку у флешпам'яті (IMS 3D NAND – In Memory Search). Нехай робота з інформацією йде при цьому не з такою високою швидкістю, як у випадку DRAM, але пропонований ними підхід має важливі переваги.

Рішення під назвою FortiX, що просувається Macronix, використовує nvTCAM - енергонезалежну троїчну пам'ять з адресацією вмісту. Компанія розробляє 96-шарову пам'ять FortiX 3D NAND із 64-гігабітним кристалом у перспективі. В роботі також варіант флешпам'яті 3D NOR із 32 шарами.

За оцінкою Macronix, прямий доступ до даних на флешпам'яті дозволяє прискорити роботу програми ШІ та відчутно знизити енергоспоживання. Серед можливих сфер застосування такого підходу називають розпізнавання відбитків, структур чи голосу, з'ясування відповідності ДНК, та й загалом завдання штучного інтелекту та машинного навчання.

Рівно 40 років тому на заводі компанії Polygram у передмісті Ганновера було випущено перший компакт-диск – ним виявився альбом ABBA The Visitors.

Ідея оптичного запису інформації на носій належить Джеймсу Расселу (James Russel), який працював у Тихоокеанській північно-західній національній лабораторії Міністерства енергетики США. За його задумом, запропоноване ним рішення мало замінити вінілові платівки, при цьому дозволяло обійтися без контакту з носієм інформації. Ще 1974 року принцип оптичного цифрового запису (Optical Digital Recording, ODR) отримав кілька нагород. Відомі також роботи у цій сфері американського винахідника Девіда Пола Грегга (David Paul Gregg), які лягли в основу лазерного диска, де інформація зберігалася в аналоговій формі. А роботи, що виконувалися дослідниками Тоші Дої (Toshi Doi) та Кізом Шоухамером Іммінком (Kees Schouhamer Immink) на замовлення Sony та Phillips, у 1980 р лягли в основу того, що зараз називається Compact Disc Digital Audio (CD-DA). Примітно, що вперше оптичний привід для ПК був розроблений Denon того ж 1982 року, а 1984 р його на виставці представила Sony.

Не зупинятимусь на всіх перипетіях історії технології оптичного запису, яка внесла істотні зміни до стилю життя мільйонів людей. З її допомогою в наші будинки увійшли високоякісні аудіо-записи, залишивши в минулому характерне потріскування голки, що звукознімає. А відео-диски перетворили наші будинки на невеликі кінотеатри. Що вже казати про процес розповсюдження на оптичних дисках програмного забезпечення: один CD-ROM замість десятка дискет!

Але час невблаганно рухається вперед, й DVD та Blu-Ray, що здавалися ще кілька років тому неймовірно місткими, поступилися дорогою USB-накопичувачам. Оптичні приводи практично пішли з ноутбуків, але зустрічаються в настільних комп'ютерах. Тим не менш, досі компакт-диски залишаються офіційно визнаними фізичними носіями музики. А річний збут CD у його 40-річний ювілей оцінюється у 250 млн шт. Тому компакт-диск цілком заслужив на добрі побажання в його день народження.

Мікродисплеї для окулярів віртуальної або доповненої реальності незабаром можуть отримати на порядок кращі засоби візуалізації на базі OLED on Silicon.

Якщо вам хоча б раз доводилося використовувати окуляри віртуальної реальності, то ви напевно помічали такі їхні недоліки, як недостатньо роздільна здатність та низька частота оновлення. На жаль, при розміщенні поблизу очей ці фактори швидко спричиняють втому. Та і маса сучасних VR-шоломів завелика для тривалого носіння, а істотна частка припадає на мінідисплеї з необхідною електронною обв'язкою. Тому індустрія з надією дивиться на технологію OLED on Silicon або Micro OLED (за аналогією з Micro LED), яка не має таких недоліків.

Нині технологією OLEDoS активно займаються LG Electronics та Sony. Зразки мікродисплеїв даного типу, що випускаються ними, мають діагональ не більше 1 см, а їх роздільна здатність близько 3000-4000 ppi якнайкраще підходить для розміщення поблизу ока. Якщо в чинних OLED-панелях використовують низькотемпературний полікремній (LTPS) або оксидний TFT на основі зі скляних підкладок, то в OLEDoS використовуються CMOS-підкладки на основі кремнієвих пластин. Застосовуючи останні, можна створити надтонкі схеми, які зазвичай використовуються в напівпровідникових процесах, що, своєю чергою, призводить до створення OLED з надвисокою роздільною здатністю, коли на них осаджується органічна речовина, що випромінює світло.

Оскільки розмір панелі невеликий, вона вбудовується в систему оптичних лінз. Така конструкція невелика і трохи важить, тому не обтяжить своєю масою користувача.

Поки що відсутні комерційні рішення на базі технології OLEDoS, але очікується, що вони можуть з'явитися на ринку до 2025 року в AR/VR продуктах Apple або Meta Quest 3 у 2023 році.

Єдиною перешкодою OLEDoS є висока вартість таких дисплеїв. Однак, аналітики прогнозують, що до 2025 року ця технологія зможе зайняти не менше третини сегмента AR/VR.

За прогнозами аналітиків TrendForce, ситуація на ринку флешпам'яті визначатиметься надвиробництвом ще як мінімум у першому півріччі 2023 р.

Як випливає зі звіту TrendForce, ціни на твердотілі накопичувачі продовжать знижуватися і в першій половині наступного року, продовжуючи тенденцію кількох кварталів поспіль. За оцінками аналітиків, попит на NAND-біти в сегменті загалом зросте на 28,9%, тоді як їхня пропозиція збільшиться приблизно на 32,1%.

Звіт дає зріз і за окремими напрямками ринку флешпам'яті. Так клієнтські SSD для ПК нарощуватимуть свої місткості лише незначно, на 11%, що є найнижчим показником за останні три роки. Основна причина полягає в тому, що за останні два роки постачання ноутбуків різко зросло через пандемічний попит, що привело до збільшення кількості установок SSD. Вартість всього ноутбука останні два роки зберігала тенденцію до зростання через зростання цін на компоненти, що призвело до того, що виробники фірмових ПК планують відносно консервативний попит на місткість SSD.

Що стосується корпоративних твердотільних накопичувачів, у нових платформах Sapphire Rapids та Genoa з'являється підтримка стандарту PCIe 5.0 для задоволення потреб високопродуктивних обчислень та технології великих даних. Місткість твердотільних накопичувачів також повинна бути збільшена одночасно, щоб забезпечити запити PCIe 5.0. Ця тенденція сприятиме зростанню середньої місткості корпоративних SSD наступного року. Крім того, оскільки загальний надлишок пропозиції флешпам'яті збережеться в 1 півріччі 2023 р, зниження цін на чіпи NAND збільшить відвантаження продуктів місткістю понад 4 ТБ, при цьому середньорічний темп зростання місткості корпоративних твердотільних накопичувачів у 2023 р оцінюється у 26%.

Що стосується флешпам'яті для смартфонів, то в цьому напрямку найбільш відчутним стане вплив числа 5G-смартфонів, що поступово наростає. Оскільки встановленим на них додаткам потрібна велика місткість для запису високоякісного відео, можна очікувати нарощування щільності NAND у смартфонах. Водночас преміальні смартфони вже зараз пропонують вбудовані системи зберігання об'ємом 512 ГБ у стандартній комплектації, а в моделях середнього та низького рівня також збільшуватиметься вбудований об'єм сховища. Прогнозується, що щорічне зростання щільності NAND для смартфонів збережеться на рівні 22,1% у 2023 році, що трохи нижче, ніж у 2022 році, але все ж таки на високому рівні.