+33 голоса |
Если вбить в поисковую строку имя и фамилию человека, то с большой вероятностью можно найти дополнительные данные о нем – контакты, учетные записи в социальных сетях, родственников, какие-то работы, комментарии на форумах и сайтах, хобби, привычки и т.п. Даже человек с очень распространенным сочетанием или тезка знаменитости неизбежно оставляет в Интернете цифровой след. И любой желающий может этим воспользоваться.
Это конечно еще не номер кредитной карты с паролем, но такая открытая информация вполне может быть использована злоумышленниками для социальной инженерии. А с ее помощью получить доступ к критичным данным. Не говоря уже о регулярных инцидентах, в результате которых достоянием Сети становится конфиденциальная информация из закрытых баз данных различных сервисов и фирм.
Если вы ждете, когда все это закончится. То ответ прост – никогда. Нам всем придется жить с этим. Сетевой нейтралитет, скорее всего, будет отменен в ближайшем будущем: все результаты поиска в Google записываются и хранятся, а потому третьим лицам может быть продана вся ваша история просмотра сайтов, включая даже те, которые вы посещали в режиме инкогнито.
Что же можно сделать? Хотя бы раз в полгода проверять поисковые системы на наличие вашей конфиденциальной информации. В случае чего, стоит ознакомиться с правилами конкретного сайта или сервиса и отправить запрос на удаление ваших данных.
Проверьте настройки конфиденциальности в учетных записях соцсетей и соответствующих мобильных приложениях – кто имеет доступ к вашим персональным данным, достаточно ли надежен пароль и т.п. Никогда не размещайте в Интернете какую-либо информацию, которой вы не стали бы делиться, например, крича из окна.
Для защиты ваших вычислительных устройств от хакеров и вредоносного ПО как минимум установите какой-то антивирус известного производителя.
Когда кто-то начинает собирать информацию о вас из различных источников, накапливать ее в огромной базе данных и делать ее легкодоступной третьим лицам – вы, точнее ваши данные становятся товаром. И хотя конфиденциальность в эпоху Интернета – по сути, абсурд. Делать персональную информацию всеобщим достоянием, да еще и добровольно давать кому-то возможность хорошо заработать на ней – это, пожалуй, чересчур.
Ready, set, buy! Посібник для початківців - як придбати Copilot для Microsoft 365
+33 голоса |
Ну,не перегинайте палицю. Не все, прям - так. За умови дотримання певних правил, можна зберегти трохи, скажимо так: не анонімности, а деперсоніфікації.
Правила прості:
1. Корстуватися мобільним інтернетом на смартфоні, не напряму, а через Mi-Fi CDMA, підключений за анонімним тарифом. Це нескладно, повірте.
Один модем в машині, один в кишені. Це для соцмереж и браузинга.
2. Для спілкування голосом з банками, такси і усілякими іншими персоніфікованими сервісами, необхідно користуватися лише одним номером і виклюно з "фичер" фона, тобто з дзвонилки за 300-500 грн.
UPD: Забув додати важливу інформацію: Всі питання з банками і рахунками я вирішую лише особистим візитом до відділення, або за допомогою автоматичних систем на кшталт "картка ідентифікації клієнта". Всі ж тут розуміють, що таке IVR
і як це працює зі зразками голосів. Хоча, звичайним користувачам про це ніколи не кажуть. Саме тому, наступний пункт - теж важливий.
3. Для отримання підтверджуючих кодів від банків,Google,Microsoft і інших сервісів з подвійною верифікацією кодом - використовувати ще один, окремий, номер з якого НІКОЛИ не розмовляти голосом і не набирати жодні номери з ваших щоденних контактів.
В мене все працює саме так. Вже не один рік.
Я ще використовую власну хмарку на NAS і, відповідно, на ньому ще усілякі VPN і Proxy. Всі більш-меньш важливі зношення зі смартфону у світ - через власні Proxy.
Бюджет на все:
Поповнення "фічер-фонів" 25 грн Х 2 на рік.
Анонімізований безлімітний CDMA Mi-Fi - 150 грн Х 2 на місяць
NAS ≈ 12K грн. - одноразово.
"Фічер-фон" Х 2 шт - 1000грн. одноразово.
Така ціна примітивної анонімності в Києві, сьогодні.
Я опускаю різні фокуси з використанням Zello і кіберсквотерством під різними запозиченими іменами реально існуючих людей.
На даний момент, за останні 6 років, Facebook і Google - заблокували приблизно дві третини з моїх допоміжних і фальшивих акаунтів. І це сталося, переважно за останні три місяці. Вони суттєво покращили алгоритми боротьби з ботами і фейками. Але і я вже знайшов нові прийоми - як створювати нові псевдо аккаунти, щоб вони не перетиналися між собою по більшості критеріїв і їх не вирахували і не заблокували.
Нічого складного, якщо чітко і методично дотримуватися вищенаведених правил.
Це абсолютно захищає від "зворотнього відстежування" яке вказано автором на самому початку тексту.
Якщо ви - публічна людина, яка має виступати всюди, лише під власним ім'ям, то - ви можете вимагати додаткового захисту ваших персональних даних - від самого сервісу, який ви обрали і ви маєте максимально обмежити користування іншими, не дуже потрібними вам сервісами. Творчі виконавці, широко користуються, наприклад, - сценічними або творчими псевдо, які - геть відрізняються від їхніх реальних імен.
А звичайним людям, доводиться діяти трохи інакше для власного захисту важливої персональної інформації. Кошторис- наведений вище.
Браво! Одразу помітно системний підхід.
Але є декілька "але". Це все дуже складно реалізувати і дотримуватись. Пересічний цифровий громадянин готовий на зменшення безпеки (припустимі втрати) за рахунок підвищення зручності або функціональності. Єдиним рішенням є збільшення фінансових витрат, але це не можливо для переважної більшості "користувачів".
Не треба забувати і про інтереси вигодонабувачів цифрової ери. Вони якраз проти анонімності, і спецслужби теж в цьому списку.
Безпека-зручність-вартість - як завжди.
Ах,да, забув. Кричати з вікна, щось особисте, зараз набагато безпечніше ніж один рядок тексту чітко персоніфікованої інформації у власному профайлі або статусі. Це перевірена інформація. :)